не відпускає
надивившись вночі фаєр-шоу і залишившись живою завдяки ППО, я лежала в міцних обіймах чоловіка і думала про те, чи варто повертатись до дослідження магічного світу. Я не люблю цей фізичний вимір. Навіть, попри те, що зустріла в ньому Коханого. Втім, щодня йде багато інформації. Той світ манить вже тут, в цій реальності. Ще й одна Відьмочка, на яку таки підписалась в інсті (пише гарні й притомні роздуми, їздить на шаманські ретрити), написала оце, що вона думала, що фізичний вимір - це баг, а він насправді «фіча».
Кілька днів тому, напівпрокинувшись, бачила на шпалерах дивну червону квітку. Дуже реально, об'ємну. Тож нікуди від себе не дінешся. Не зміниш суті. Навіть, скинувши шкіру, все одно залишишся змією.
Коли повністю припинила пошуки - почало саме перед очі інформацію пхнути. Профілі з фб, вже покинуті й забуті, в обличчя тицяти. Нагадує.
Інформації багато. Доводиться багато чого відсіювати. Про псевдо екстрасенсів в тік-тоці взагалі мовчу. Якось в красивої твіттерської, яка називає себе Відьмою і гадає на Таро, спитала чи вміє ще щось - ніт. Але це не заважає писати «експертні» думки на тему магії. Людиська.
Втім, там також є дівчина, яка соромиться підіймати ціни на Таро, але яка як часом опише щось зі своїх снів або й, навіть, яскравих Сновидінь, своїх подорожей..Ух! Причому, вона толком не знає що це і не робить це навмисне. Навіть, того не бажає. А допомогти при всьому бажанні не можу. Сама як сліпе кошеня.
Сни...то окрема тема. Останнім часом чітко образ групи людей, я серед них, ми навчаємось. В одному з останніх снів мене переносила з місця на місце дуже висока жінка, вся в білому, з білим довгим волоссям і неймовірними очима фіолетового відтінку. Так само вона переносила інших «учнів». Відчувалась материнська турбота, було легко і цікаво.
Найцікавіше усвідомлення прийшло нещодавно. Я не бачила майбутнього яскраво. Були загальні обриси. Але подумала, що десяток років життя - це не втрата себе, а досвід і можливість дізнатися, хто я є насправді. І що саме зараз повернулась моя внутрішня свобода.
Мала писати про інше, але понесло. Ну й нехай.
