book worm
Я знаю, я страшенна зануда. Окрім, вражень про мандрівки і книги в цьому жж мало що знайдеш. Але я вперто продовжуватиму свої записки божевільного книгоманьяка. Хто готовий приєднатися до клубу, прошу відмітитися в кометарях :)
Ними був наповенинй мій вересень. Останню книгу, вельмишановного Буковські я добила в парку, заваленому жовтим листям.
1. Фаулз /Колекціонер/
Я знаю, що багатьом ця книга нудужевжедовподоби і згідна, що сюжет заманює все далі і далі, тримає в напруженні! Але тільки до середини. Потім напруга спадає, з'являються нудні описи високих поринань та ідеалів самої жертви. Завершення історії не є загадкою, все сталося як я уявляла. Головний герой Колекціонер, стає очевидно десь посерединці, що метелики стали вже не такою цікавою здобиччю для нього, як світловолосі красуні.
2. Агота Кристоф /Вчера/
Страшенно люблю її Толстою Тетрадь, тому від цього твору очікувала чогось такого ж самого. Манера розповіді схожа, але емоції.. емоції не ті. Я не вловила. Хоча старалася. Печальна історія про те, що могло би бути вчора. І як би могло бути. Історія про маленьку людину у її сірому вирі життя, де змінити можна щось лише за допомогою ножа.
3. Мейл /Хороший рік/
Книга, як сімейне кіно. Спокійна, передбачувана, але як і всі його твори неймовірно смачна. На голодний шлунок не рекомендую. Слюна течією від описів традиційної прованської їжі. А ще вино. Все за рецептом, як завжди у Мейла.
4. Шеффер, Бэрроуз /Клуб любителей книг и пирогов из картофельных очистков/
Це дуже жіноча книга, мужчинам зась! Такий собі мікс із кохання, військових історій і різношерстних персонажів. Позатим, що сюжет нічим не відрізняється від казок, читати, все рівно, приємно і читання затягує. Хочеться поїхати на Нормандські острови, щоб потоваришувати з Джулієт, Кіт, Доусі, Сідні, Амелією, Ізолою і стати членом їхнього "Клубу любителей книг и пирогов из картофельных очистков".
5. Хоссейни Халед /Тысяча сияющих солнц/
Війна в Афганістані і положення жінок в такому суспільстві. Трагічні події, жахливі долі та важкі рішення для порятунку дітей. Сюжет лякає, відкриває голу правду, але не зачіпає. Мабуть, начиталася забагато відгуків, розраховувала на щось більше або моя неознайомленість з чужою релігією та традиціями не дозволяють відчути описане сповна. Або я сухарик.
6. Амманити Никколо /Я не боюсь/
Мені важко описати враження від цієї книги. Такий собі трилер. Бідна околиця Італії, 4 хатки, дружба між малолітками на грані зради і неймовірна знахідка одного із них: хлопчик, якого примусово утримують в ямі. Герой починає вести розслідування і переймається за долю своєї знахідки. Він має проявити мужність і збагнути незрозумілі речі, щоб позбутися страшних монстрів у своєму світі.
7. Ремарк /Все спокійно на західному фронті/
Книга захоплює в полон, як солдата в окопі і враз стає важко дихати. Це книга про війну, але ж наскільки глибока. Може, хтось недолюблює автора за його схильність не дотримуватися основної теми. А я навпаки. Поміж фронтовим вогнем і розривами снарядів зароджується справжня дружба. Молоді юнаки, щойно зі шкільної парти, стають ріднішими один одному, аніж батьки. Так хочеться, аби кожен із них вижив і зміг пристосуватися до майбутнього життя. Тільки ж як повірити в утопію?..
8. Марк Хэддон /Загадочное ночное убийство собаки/
Ідея цікава тим, що розповідь відбувається від імені хлопчика, який страждає синдромом Аспергера. Ти нібиш бачиш все його очима і починаєш розуміти, як мислять такі люди. Тільки це дуже енциклопедично-відсторонена модель книги: літературності та емоційності мені забракувало.
9. Буковскі /Поштамп/
Отже, моя перша інтрижка з Буковські. І, мабуть, остання. Він любить дудлити пиво, ставитися до життя без зацікавлення і гецати жінок при формах, але не відчуває до жодної із цих речей елементарного задоволення. Так як і я не відчула задоволення від самого Буковскі. Зате я знаю тепер багато про роботу поштампу. Розкажіть мені хтось про феномен Буковскі, будь ласка. Я хочу збагнути цю чоловічу літературу бодай одною звивиною.