про красу
Сьогодні падав сніг.
Та ніякої радості.
Зовсім.
Тобто ні спочатку не було ніякої радості. А я ж так люблю сніг.
Перший сніг. (Тобто вже другий). Але увечері. Світло.
Я зараз це пишу коли вже прийшв. А йшов і не відчував нічого такого. Бачив сніг. Але констатація факту. Нічого більше.
А потім. Я покращив собі настрій.
І все знову стало красивим.
Ось так і інша краса. Має бути настрій. Навіть більше: якийсь настрій може змінити усе так, що краса буде в усьому що навколо.
І людська краса. Це є найважчим. Знайти і не втратити її відчуття.
пс. Хочеться купити декілька серій.
ппс. І знайти літературні журнальчики, аби на них підписатися.