Oct 10, 2020 17:37
На минулій роботі в нас був книжковий клуб. Втім, і на цій є. Але ця робота вона мовби несправжня. Покабуткє. Вже півроку.
Минула робота до сих пір мені ближча. Люди з тієї роботи ближчі.
Тут мені не давали фідбеку, там після півроку було декілька знайомих.
Може це карантин. А може тому ще цю роботу я не обирав, мені було потрібно хоч щось, бо інакше витрачати гроші на будинок.
Я проходив інтерв'ю до іншої компанії, бо не вірив, що тут надовго. Не пройшов. І здається витратив сили, що були і відпустку. Втім, яка різниця.
Я мабуть програмує менш ніж три години на тиждень. Можливо менше. Іноді я сижу декілька годин і дивлюсь в код, і не можу почати.
Я пишу тижнями один документ на сторінку чи дві.
І згадується думка Вайнберга, що усі правила в кінці мають на меті виживання. І з минулою роботою щось вмерло в мені.
Здається, що краще вже не буде.
А книжковий клуб пропонує ті й самі книжки.
робота,
думки,
шизофазія,
беззмістовне,
поточне