Комікси
В моєму дитинстві коміксів було багато. Спочатку дцмав написати, що не було аж почав згадувати. "Веселі картинки" по-перше. Цікаві пригоди, я б порівняв їх з DuckTales. Потім, батько привіз з Афганістану жуйки. Там були якісь комікси х англійськиси коментарями, які я тоді не розумів. На початку дев'яностих з'явилися жуйки і в нас. Тоді я зазвичай купував з наліпками, але й з картинками траплялися. В основному Турбо.
---відступ від теми
Ми грали в фантики, в школі зазвичай. Робилося це так. Беруться вкладиші з жуйки, кожна людина кладе їх в стопку на підлогу. Потім, якось вибирають чергу й людина згори б'є долонею по стопці. Які перевернулися, ті й твої. Такий собі обмін.
Так ось, в нас найпопулярнішими були 200 та трьохсота серії Турбо. (З номерами з двохсот до чотирьох сотень). Сота серія була рідкіснішою, а з номерами менше сотні взагалі майже не зустрічалася). Коли з'явилася чотирьохсота серія грати у фантики перестали.
---
Так ось були комікси у жуйках. Мені навіть здається, що деякі були турецькою. Були ще жуйки "Черепашки-ніндзя" в картонних коробках. Жуйка там була менша і гірша, проте в коміксах була історія. Втім в нас було лишень кілька стрипів. А в останнє, коли я купив її жуйка покришилася в мене в роті.
Десь в той самий час в книжковий магазин привезли російські комікси "Чебурашка-ніндзя" - треш для поціновувачів, "Рокові яйця" і ще щось. Я часто заходив в магазин. Мовби дивлюся, а сам читаю пару сторінок і відкладаю. Але потім мене почали впізнавати й виганяти. І ось тут була зупинка на роки.
Наступного разу я відкрив комікс через років п'ятнадцять. То був "Скотт Пілгрім". Я шукав усе про кіно і надибав комікси. Автор чудово грав зі стилем. Потім я чогось прочитав "Червоного сина", але там була історія, яка була першокласним ремісництвом. Якесь гівно про Путіна читав. Потім вже тут, брав у бібліотеці, частково по рекомендації Павловського - він майже завжди радиьь п'ять зірок, іноді таке, що цікаво читати і ніколи фейк чи дурню. Так ось по-перше Maus. Ця книга має бути в усіх списках книжок, які треба прочитати. Blankets - цікава розповідь про юність в американській глибинці, і поо сексизм, і про самопвдтримувану систему нещастя й дурості. Наступна книга цього ж автора про кохання на ближньому сході цікава, та не пробирає до кісток. Поо Аню? та привіда теж цікава.
Інша частина просто трапилась в бібліотеці. Але про них наступного разу.
---відступ від теми
Ми грали в фантики, в школі зазвичай. Робилося це так. Беруться вкладиші з жуйки, кожна людина кладе їх в стопку на підлогу. Потім, якось вибирають чергу й людина згори б'є долонею по стопці. Які перевернулися, ті й твої. Такий собі обмін.
Так ось, в нас найпопулярнішими були 200 та трьохсота серії Турбо. (З номерами з двохсот до чотирьох сотень). Сота серія була рідкіснішою, а з номерами менше сотні взагалі майже не зустрічалася). Коли з'явилася чотирьохсота серія грати у фантики перестали.
---
Так ось були комікси у жуйках. Мені навіть здається, що деякі були турецькою. Були ще жуйки "Черепашки-ніндзя" в картонних коробках. Жуйка там була менша і гірша, проте в коміксах була історія. Втім в нас було лишень кілька стрипів. А в останнє, коли я купив її жуйка покришилася в мене в роті.
Десь в той самий час в книжковий магазин привезли російські комікси "Чебурашка-ніндзя" - треш для поціновувачів, "Рокові яйця" і ще щось. Я часто заходив в магазин. Мовби дивлюся, а сам читаю пару сторінок і відкладаю. Але потім мене почали впізнавати й виганяти. І ось тут була зупинка на роки.
Наступного разу я відкрив комікс через років п'ятнадцять. То був "Скотт Пілгрім". Я шукав усе про кіно і надибав комікси. Автор чудово грав зі стилем. Потім я чогось прочитав "Червоного сина", але там була історія, яка була першокласним ремісництвом. Якесь гівно про Путіна читав. Потім вже тут, брав у бібліотеці, частково по рекомендації Павловського - він майже завжди радиьь п'ять зірок, іноді таке, що цікаво читати і ніколи фейк чи дурню. Так ось по-перше Maus. Ця книга має бути в усіх списках книжок, які треба прочитати. Blankets - цікава розповідь про юність в американській глибинці, і поо сексизм, і про самопвдтримувану систему нещастя й дурості. Наступна книга цього ж автора про кохання на ближньому сході цікава, та не пробирає до кісток. Поо Аню? та привіда теж цікава.
Інша частина просто трапилась в бібліотеці. Але про них наступного разу.