Jan 03, 2019 22:13
Я пригадував найщасливіщі моменти мого життя. І якось більшість була про чекання і переживання до, і майже не залежала від мене.
Чи-то залежала, але не тільки від мене.
А хвилини безумовного тільки мого щастя були мабуть тільки в дитинстві. Найбільш пригадується мені насолода від вирішеної задачі на математиці чи доведення теореми самому. О це було краще за секс. Мабуть таке людина може відчути лише декілька разів у житті.
Звичайно, в мене було більше щастя після народження дітей, але й страждання були. Так я хотів бігти й хвалитися перед цілим світом. Але при пепших пологах, коли її відвезли, я не міг знайти місця. Я, за своїм соліпсичним звичаєм, думав, що це я в усьому винний, бо робив зло, грішив, не ходив на передпологові курси.
Але є ще один тип щастя - гордість за когось. І нажаль, я не можу відчувати його повно, бо ніяке щастя не може змусити мене забути про непередбачене й забуте майбутнє.
Щоденник,
дурниці,
дружина