Sep 02, 2010 23:02
Сьогодні я провів першу співбесіду. Цікаво. Майже як зі студентами.
Університет все ж таки додав мені корисного опиту.
Сидіти з іншого краю столу навіть дивно. Аж хочеться підказати, хочеться аби людина здогадалася.
В цьому різниця. Потрібно навпаки заважати трохи.
Зі студентами часу багато, із майбутніми колегами обмаль.
Хлопчина не пройшов.
Я зрозумів це ще з резюме. Забагато тексту, замало інформації, покинутий ВНЗ.
Більш зрозумів після другого запитання.
Але остаточно зрозумів після четвертого. Нащо потрібно було йти далі не знаю.
Ми розповіли йому де були його помилки. Підказали, що потрібно йти до компанії звідки я пішов.
І ця співбесіда підняла мене високо. Чи були в мене хоч якісь шанси до цього так вирости? На минулих роботах?
До речі, якось так було на старих роботах, що всі мені казалися вищими за мене. Майже всі.
В передостанній фірмі вже було трохи більше людей мого зросту, а зараз я зустрівся з ними.
Й подивився зверху донизу. Аж дивно
зростання,
спілкування,
робота,
думки