Цьогорічна аномально - як за останні кілька років - сніжна зима знову змусила заговорити про можливість повені в Києві. Затоплення в Криму, Херсоні, очікування повеней у інших областях України, підтоплення Іспанії та Туреччині тільки підливають олії в багаття пересудів. Чи, можливо, попереджають про майбутні події у столиці?
Рівень води у Дніпрі досліджувала: Наталя ШЕВЧЕНКО
В принципі, в самому факті повені немає нічого надзвичайного. Повінь, на відміну від паводку, проходить з періодичністю в кожен рік. Так само, на відміну від другого явища, її можна передбачити. По суті, це природний гідрологічний режим кожної річки. Саме ця властивість водотоків призвела до виникнення такої категорії земель як заплави - території, які щорічно з різною інтенсивністю затоплюються річкою. Повінь відбувається на весні, коли починають танути сніги і
водність водотоків піднімається в рази. Крім снігу, на рівень води під час весняних повеней також можуть вплинути дощі, глибина промерзання ґрунту та інші фактори. Одним з таких інших факторів голова товариства меліораторів та водогосподарників Київської області Анатолій Семенченко називає збіг піків річок, коли вони зливаються разом. У випадку Києва - це річки Дніпро, Десна та Прип’ять. Саме одночасні суттєві підняття води на цих водоймах - сюди можна додати ще річку Ірпінь - є причиною стрімкого затоплення низинних земель столиці. Проте, за столітню історію таке спостерігалось лише раз, у 1931 році. З побудовою Київської ГЕС ситуація суттєво змінилась. Вона, звичайно, не врятувала київські землі від затоплення 1969-го та 1979-го років, однак суттєво зменшила можливий рівень підняття води. Саме можливість "скошувати", дещо контролювати піки річок є, за словами Семенченка Анатолія, основним позитивним для населення впливом київської греблі на проходження повені. Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України (
НЕЦУ), стверджує, що гребля не зможе затримати багато води. Піднятись рівню води у водосховищі не дадуть - через вже призабуту трагедію на Чорнобильській АЕС Київське море стало могильником радіоактивних відходів. Уся ця дуже небезпечна суміш лише тому тримається на дні, що у водосховищі стабільна глибина та немає течії. Виходячи з цього, розраховувати на місткість Київської ГЕС не доводиться.
На мою думку, взагалі будь-які розмови на тему поганого стану дамби та можливого руйнування її під час повені відводять нас від істини. Про задовільний стан усіх її укріплювальних споруд говорилось неодноразово у ЗМІ. Тому не будемо на цьому концентруватися.
Давайте краще подивимось на сучасну забудову міста.
Якщо взяти карту Києва, ми чітко побачимо, що від колишніх заплавних лук по праву та ліву сторони Дніпра в межах та в передмісті столиці майже нічого не залишилось.
Стандартна котеджна забудова на півдні Києва - на високій намитій пісчаній подушці, ще й непогано укріпленій
Фото:
"Газета по-киевски"Під забудовою на намитому піску зникли Оболонські, Русанівські луки. На початку 90-х впритул до Дніпра виросли Осокорки. Так само поклали край соковитим заплавам Нова Дарниця, Харківський масив і Позняки. На цьому забудова не зупинилась. На сьогодні майже знищене урочище Наталка на Оболоні, будуються котеджі в урочищі Верблюд, впритул до Дніпра підходять висотні будинки біля м. Лівобережна, продовжують намивати останні залишки заплави на Позняках.
Однак, усі ці факти - лише квіточки в порівнянні з масштабними протиправними гідротехнічними роботами нижче Києва.
Читати далі..