Село Четфалва розташоване на правому березі річки Тиса, де проходить кордон між Україною та Угорщиною, на відстані 15 км від Берегова.
Перші згадки про це невелике село (нинішнє населення якого - близько 750 чоловік) датуються 1341 роком під назвою Villa Chet. За припущенням істориків, назва походить від прізвища засновника села Чета. Від нього ж принаймні з 1408 року походить і назва Четфалва. Наприкінці XV століття в селі діяла митниця, була збудована католицька церква. В 1566 році Четовфалва була спустошена під час татарського набігу. Восени 1998 та особливо навесні 2001 років село Четфалва постраждало від паводків, після другого практично все село було зруйноване та невдовзі знову відбудоване. Сьогодні село захищено від стихії високою дамбою.
Найвидатнішим пам’ятником архітектури села є стародавня церква із дерев’яною дзвіницею. Точна дата побудови мурованого храму невідома. Зустрічаються дані про 1400-ий рік, в Переліку Пам'яток архітектури національного значення церква та дзвіниця датуються 1753 роком. Інші джерела вказують за дату побудови храму XV століття, коли він належав римо-католикам. В 1645 році він вже належав реформатській громаді. В 1753 році церква зазнала перебудови, тоді ж почалось оздоблення стелі храму 60 дерев’яними дошками-кесонатами із декоративними орнаментальними розписами. В 1767 році храм був ще раз перебудований, з цього року почала вестись реформатська метрична книга села. Є дані, що в 1796 році церква знов була реконструйована.
Дерев’яна дзвіниця була збудована або під час робіт 1753 року, або 1767 року (різні джерела вказують на обидві можливі дати). Це споруда майже 30-метрової висоти, двоярусна, каркасної конструкції. Ця конструкція із 16 опор фахівцями вважається унікальною через свою складність у виконанні.
В першій половині ХХ-го сторіччя навколишні місця відвідував видатний угорський письменник Жигмонд Моріц, збирав тут народний фольклор, та робив малюнки внутрішнього інтер’єру цього видатного храму.
Неподалік від реформатського храму в 1998-2001 роках спільними зусиллями римо-католицької та греко-католицької громади за сприяння села та спонсорської допомоги був збудований католицький храм Заслання Святого Духа в нетиповій для Закарпаття архітектурній манері. Культова споруда не лише відрізняється оригінальною геометрією, але й дуже вдало вписується в ландшафт, створюючи із старовинною реформатською церквою вдалу композицію. Таким чином, окрім іншого, підкреслюється відсутність розбіжностей та розбрату між християнськими конфесіями. В 2009 році біля храму був зведений пам’ятник Святій Марії.
Неподалік від церковного комплексу, в широкому міжвуличному просторі (сквері) в 2000 році встановлений дерев’яний пам’ятник королю Святому Іштвану.
В 1989 році на сільському цвинтарі був встановлений могильний камінь жертвам сталінського режиму, в 2001 р. - монумент в пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
В 1847 році, під час будівельних робіт з регулювання річки Тиси, село відвідав видатний державний діяч Угорщини, граф Іштван Сечені. З цієї нагоди на стіні будівлі місцевого фельдшерського пункту в 1999 році Товариством угорської культури Закарпаття встановлено пам’ятну табличку із написом угорською: «Граф Іштван Сечені, 1791-1860, 1847. IX. 9. пароплав Паннонія на р. Тисі на території с. Четфалва попав у скрутне становище, на другий день "найвидатніший угорець" відвідав наше село»
В сучасності Четфалва відома насамперед своїм щорічним фестивалем голубців, котрий проводиться в середині літа. Учасники змагаються в різних номінаціях - щодо оригінальності начинки, а також на найменший голубець - рекордом свого часу став гастрономічний виріб в 2.8 сантиметри, але при цьому повноцінний - з начинкою та капустяною обгорткою.
Село є доволі популярним серед туристів (насамперед, угорських), для їх прийому тут готові чимало приватних садиб.