Ганчірка
Вчора нарешті закінчився перший (основний) етап ремонту квартири. Це маленьке, але вистраждане фінансово і морально щастя було затьмарене вже сьогодні вранці. Коли я витирав черевики улюбленою ганчірочкою, яку я любовно перу і зберігаю в спеціально відведеному тайнику, з’ясувалося, що будівельники її використали. Засохлий клей, яким вона була просякнута, розмокнув і вкрив липким блискучим шаром мої улюблені черевики. І справа не в тому, що будівельникам була виділена достатня кількість ганчірок і ми відповідальні за тих, кого приручили. Просто минуле не здається, воно вперто намагається пролізти в тут і зараз і замастити це тут і зараз чимось липким і недоречним. Періть побільше, мармулядові мої! Минуле врешті решт здасться, а ми - нє.