Північна Африка та Близький Схід перетворяться на пустелі через 30 років
Німецькі та кіпрські вчені дослідили: до 2050 року тропіки та субтропіки стануть непридатними для життя. Кліматичні зміни призведуть до масових міграцій населення та жорстоких війн за землю, їжу і воду.
В кінці квітня 2016 року 175 держав підписали угоду, що передбачає скорочення викидів парникових газів.
Це може, як вважають вчені, уповільнити темпи глобального потепління, щоб до 2050 року середньорічна температура не підвищилася більш, ніж на два градуси Цельсія.
Дослідження показує, розповідає «Патріот України», що цього недостатньо, аби запобігти катастрофі на Близькому Сході і в Північній Африці. До 2050 року на цих територіях літні денні температури сягатимуть 46 градусів Цельсія, середня річна температура вночі - не нижче 30 градусів, в оптимістичному прогнозі.
Якщо зараз в регіоні, в середньму, всього 16 надзвичайно спекотних днів, то надалі їх буде в п`ять разів більше, тобто 80. До кінця поточного сторіччя кількість найгарячіших літніх днів, коли температура повітря сягатиме 50 градусів, зросте до 118-200. Умови для життя погіршаться також через забруднення повітря - потужні вітри принесуть пил з пустель. Вчені порівняли прогноз 26-ти кліматичних моделей з даними спостережень за 1986-2005 роки. Розглянули два головних сценарія: до 2040 глобальний викид парникових газів знизиться, або, навпаки, зросте.
Відповідно до першого сценарію, до кінця століття на кожен квадратний метр земної поверхні припадатиме на 4,5 вата більше потужності сонячного випромінювання, ніж в даний час. Це відповідає підвищенню середньорічної температури на два градуси Цельсія і приблизно відповідає цілям, поставленим на кліматичному саміті. Згідно з другим сценарієм, середньорічна температура до 2100 року збільшиться майже на чотири градуси Цельсія в порівнянні з доіндустріальною епохою.
На Близькому Сході і Північній Африці зараз живе 500 мільйонів людей. Кількість жарких днів в цьому регіоні, в порівнянні з 1970 роком, подвоїлась. Всього, з початку XX століття запиленість атмосфери в Саудівській Аравії, Іраку і Сирії посилилася, в середньому, на 70 відсотків. Це пов`язано зі збільшенням тривалості посухи і зростанням частоти піщаних буревіїв. Рекордно високі температури і сильна посуха завдають страждань сотням мільйонів людей в Азії вже сьогодні. У Південно-Східній Азії нинішня хвиля тепла прирівнюється до історичних, які відбулися в 1960, 1983 і 1998 роках. Ця спека стала найсильнішою для Таїланду, Лаосу і Камбоджі.
У минулому році в Індії сильна спека вбила 2422 осіб, що стало найбільшим числом загиблих в країні за останні два десятиліття. Цього року через спеку в Індії вже сталося понад 300 смертей тільки за останні два тижні.
У багатьох частинах Азії в квітні були побиті історичні рекорди тепла. В індійському штаті Одіші стовпчики термометрів показали +48,5°C 24 квітня, це найвище температурне значення в квітні за всю історію метеоспостережень. Школи в Одіші розпустили на літні канікули до кінця липня.
Камбоджа 15 квітня побачила історичний національний рекорд спеки +42,6 ° C. Через два дні після цього, в сусідньому Лаосі також було зафіксовано історичне тепло на позначці +42,3 ° С. Термометри показали +46,0 ° С в декількох містах в М`янмі.
Метеорологи радять використовувати сонцезахисні креми. В той час, коли критичним рівнем індексу УФ-випромінювання вважається 11, цей індекс у Бангкоку, Манілі і Мумбаї за останній тиждень піднявся до 12. Трагічні результати Кліматичного Апокаліпсису навіть зовсім зашорені особи можуть побачити вже сьогодні на власні очі. Надзвичайна посуха в Південній Африці знищила весь урожай кукурудзи. Обсяги зерна, вирощеного в Ефіопії, впали на 75%, після чого Агентство міжнародного розвитку попередило, що до кінця цього року 10 мільйонів людей можуть опинитися під безпосереднім впливом продовольчої кризи. У Малаві вже оголошено надзвичайну продовольчу ситуацію, а Зімбабве доведеться витратити 200 мільйонів доларів на імпортне зерно, щоб компенсувати втрачені врожаї. У багатьох африканських державах ціни на зерно зросли в декілька разів.
В окремих штатах Індії встановилася посуха і уряд почав вживати надзвичайних заходів щодо забезпечення безперервного постачання продовольства.
Таїланд, В`єтнам і Індія, де вирощується 60% світових запасів рису, очікують, що врожаї цієї культури зменшаться на третину - найсерйозніший спад з 2003 року. В`єтнам, другий за величиною експортер кави в світі, суттєво скоротить свій експорт кавового зерна.
Китай оголосив про те, що розрив між кількістю вирощеного і споживаного зерна становить 9,9 мільйона тонн. Індонезія щосили намагається впоратися з наслідками одночасних посух і пожеж. Всесвітня продовольча організація попередила Північну Корею, що її врожай рису вже знизився на 26%. У Малайзії в квітні через спеку сотні шкіл були закриті, фермери втратили свої овочі, а питної води не вистачає.
Не треба думати, дорогі земляки, що весь цей жах не торкається нас і він - там, десь далеко, за морями-океанами. Загроза катастрофічних змін клімату вже йде в Україну. Поки що нам це, начебто, вигідно, бо наші ринки вже завалені надзвичайно ранніми овочами та ягодами, що поспіли на місяць-півтора раніше звичних строків. Наприклад, на Центральному ринку Кременчука з`явились напрочуд дешеві кабачки по 17 грн., молода картопля по 15 грн., огірки з відкритих теплиць по 16 грн., навіть полуниця, хоч і дорогувата, по 50 грн за 1 кг, але ж своя, місцева. Але, це - тимчасова радість. Жарка погода буде посилюватись з кожним роком - і вже зараз треба приймати рішення по адаптації до кліматичних змін.
Однак, кременчуцька влада не готова до такої діяльності. Наприклад, народний депутат Юрій Шаповалов, на питання, чи відомо йому, що Україна, разом з 175-ма країнами світу, приєдналась до Паризької угоди по боротьбі з глобальним потеплінням 2015 року, відповів, що він «не в темі». Але пообіцяв розібратись в цьому питанні. Що ж, аби обіцянка не була «цяцянкою».
В кінці квітня 2016 року 175 держав підписали угоду, що передбачає скорочення викидів парникових газів.
Це може, як вважають вчені, уповільнити темпи глобального потепління, щоб до 2050 року середньорічна температура не підвищилася більш, ніж на два градуси Цельсія.
Дослідження показує, розповідає «Патріот України», що цього недостатньо, аби запобігти катастрофі на Близькому Сході і в Північній Африці. До 2050 року на цих територіях літні денні температури сягатимуть 46 градусів Цельсія, середня річна температура вночі - не нижче 30 градусів, в оптимістичному прогнозі.
Якщо зараз в регіоні, в середньму, всього 16 надзвичайно спекотних днів, то надалі їх буде в п`ять разів більше, тобто 80. До кінця поточного сторіччя кількість найгарячіших літніх днів, коли температура повітря сягатиме 50 градусів, зросте до 118-200. Умови для життя погіршаться також через забруднення повітря - потужні вітри принесуть пил з пустель. Вчені порівняли прогноз 26-ти кліматичних моделей з даними спостережень за 1986-2005 роки. Розглянули два головних сценарія: до 2040 глобальний викид парникових газів знизиться, або, навпаки, зросте.
Відповідно до першого сценарію, до кінця століття на кожен квадратний метр земної поверхні припадатиме на 4,5 вата більше потужності сонячного випромінювання, ніж в даний час. Це відповідає підвищенню середньорічної температури на два градуси Цельсія і приблизно відповідає цілям, поставленим на кліматичному саміті. Згідно з другим сценарієм, середньорічна температура до 2100 року збільшиться майже на чотири градуси Цельсія в порівнянні з доіндустріальною епохою.
На Близькому Сході і Північній Африці зараз живе 500 мільйонів людей. Кількість жарких днів в цьому регіоні, в порівнянні з 1970 роком, подвоїлась. Всього, з початку XX століття запиленість атмосфери в Саудівській Аравії, Іраку і Сирії посилилася, в середньому, на 70 відсотків. Це пов`язано зі збільшенням тривалості посухи і зростанням частоти піщаних буревіїв. Рекордно високі температури і сильна посуха завдають страждань сотням мільйонів людей в Азії вже сьогодні. У Південно-Східній Азії нинішня хвиля тепла прирівнюється до історичних, які відбулися в 1960, 1983 і 1998 роках. Ця спека стала найсильнішою для Таїланду, Лаосу і Камбоджі.
У минулому році в Індії сильна спека вбила 2422 осіб, що стало найбільшим числом загиблих в країні за останні два десятиліття. Цього року через спеку в Індії вже сталося понад 300 смертей тільки за останні два тижні.
У багатьох частинах Азії в квітні були побиті історичні рекорди тепла. В індійському штаті Одіші стовпчики термометрів показали +48,5°C 24 квітня, це найвище температурне значення в квітні за всю історію метеоспостережень. Школи в Одіші розпустили на літні канікули до кінця липня.
Камбоджа 15 квітня побачила історичний національний рекорд спеки +42,6 ° C. Через два дні після цього, в сусідньому Лаосі також було зафіксовано історичне тепло на позначці +42,3 ° С. Термометри показали +46,0 ° С в декількох містах в М`янмі.
Метеорологи радять використовувати сонцезахисні креми. В той час, коли критичним рівнем індексу УФ-випромінювання вважається 11, цей індекс у Бангкоку, Манілі і Мумбаї за останній тиждень піднявся до 12. Трагічні результати Кліматичного Апокаліпсису навіть зовсім зашорені особи можуть побачити вже сьогодні на власні очі. Надзвичайна посуха в Південній Африці знищила весь урожай кукурудзи. Обсяги зерна, вирощеного в Ефіопії, впали на 75%, після чого Агентство міжнародного розвитку попередило, що до кінця цього року 10 мільйонів людей можуть опинитися під безпосереднім впливом продовольчої кризи. У Малаві вже оголошено надзвичайну продовольчу ситуацію, а Зімбабве доведеться витратити 200 мільйонів доларів на імпортне зерно, щоб компенсувати втрачені врожаї. У багатьох африканських державах ціни на зерно зросли в декілька разів.
В окремих штатах Індії встановилася посуха і уряд почав вживати надзвичайних заходів щодо забезпечення безперервного постачання продовольства.
Таїланд, В`єтнам і Індія, де вирощується 60% світових запасів рису, очікують, що врожаї цієї культури зменшаться на третину - найсерйозніший спад з 2003 року. В`єтнам, другий за величиною експортер кави в світі, суттєво скоротить свій експорт кавового зерна.
Китай оголосив про те, що розрив між кількістю вирощеного і споживаного зерна становить 9,9 мільйона тонн. Індонезія щосили намагається впоратися з наслідками одночасних посух і пожеж. Всесвітня продовольча організація попередила Північну Корею, що її врожай рису вже знизився на 26%. У Малайзії в квітні через спеку сотні шкіл були закриті, фермери втратили свої овочі, а питної води не вистачає.
Не треба думати, дорогі земляки, що весь цей жах не торкається нас і він - там, десь далеко, за морями-океанами. Загроза катастрофічних змін клімату вже йде в Україну. Поки що нам це, начебто, вигідно, бо наші ринки вже завалені надзвичайно ранніми овочами та ягодами, що поспіли на місяць-півтора раніше звичних строків. Наприклад, на Центральному ринку Кременчука з`явились напрочуд дешеві кабачки по 17 грн., молода картопля по 15 грн., огірки з відкритих теплиць по 16 грн., навіть полуниця, хоч і дорогувата, по 50 грн за 1 кг, але ж своя, місцева. Але, це - тимчасова радість. Жарка погода буде посилюватись з кожним роком - і вже зараз треба приймати рішення по адаптації до кліматичних змін.
Однак, кременчуцька влада не готова до такої діяльності. Наприклад, народний депутат Юрій Шаповалов, на питання, чи відомо йому, що Україна, разом з 175-ма країнами світу, приєдналась до Паризької угоди по боротьбі з глобальним потеплінням 2015 року, відповів, що він «не в темі». Але пообіцяв розібратись в цьому питанні. Що ж, аби обіцянка не була «цяцянкою».