РАДІОАКТИВНИЙ АПОКАЛІПСИС В УКРАЇНІ МІНІСТР ЕКОЛОГІЇ СЕМЕРАК ПОПІАРИВСЯ НА ЧОРНОБИЛІ
Ольга Оленіч
Ліквідувати «кладізь безодні» влада не здатна. Уряд Володимира Гройсмана, контрольований Петром Порошенком, тільки робить вигляд, що він там щось «метикує» у Чорнобилі.
16 квітня 2016 року на промисловому майданчику ДСП ЧАЕС побував новопризначений міністр екології Остап Семерак, який затримався там рівно 15 хвилин, а потім «випарувався».
Ознайомившись з ходом робіт на майданчиках будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива і нового конфайнмента, відомого ще як «Арка», що нею повинні накрити зруйнований 4-й енергоблок, міністр заявив: «Сьогодні ставлення до чорнобильської зони і ЧАЕС потрібно міняти, цю територію необхідно робити максимально відкритою, щоб громадяни України та світу бачили, що тут відбувається. Зона відчуження, яка сьогодні асоціюється тільки з трагедією, повинна перетворитися в територію змін, реформ, інновацій, унікальний майданчик, де можна проводити наукові дослідження і технічні експерименти». Остап Семерак запевняє, що роботи ведуться якісно і за графіком. «Будівництво Арки та сховище відпрацьованого ядерного палива будуть завершені відповідно до затверджених планів», - прокоментував міністр. Він також заявив: «Україна має вийти на світовий рівень в поводженні з відпрацьованим ядерним паливом без участі Росії. Це питання національної безпеки та економічної доцільності. Не бачу, чому ми повинні платити Росії гроші за захоронення ядерного палива, якщо можемо це безпечно робити самі...» Найближче короткострокове завдання, на думку міністра, - це підготовка можливостей для звільнення 4 енергоблоку від паливовмісних мас та їх захоронення.
А як з точки зору українців, то ця заява, навпаки, несумісна з інтересами нашої країни. Мало того, що пункт захоронення радіовідходів у Буряківці бозна відколи переповнений, так давайте, зверху ще більшого страхіття наваляємо? Наразі, будівництво йде повним ходом, і є надія, що викиди радіаційного пилу із тріщин на старому саркофазі тимчасово припиняться.
Але чи вирішить це проблему в цілому? Пан Семерак явно приїхав у Чорнобиль для самореклами, а не для попередження громадян України про справжню небезпеку, що чигає на них все більше. Адже насправді, учені не знають, коли припиниться процес розпаду отих самих «паливовмісних мас». При вибуху Чорнобиля, місцевість була заражена ураном-235, з якого дуже довго буде випромінюватись торій-234, а потім - паладій-234, і так далі. Після десяти з гаком етапів розпаду зформується, врешті, стабільний ізотоп свинцю-206. Але процес напіврозпаду урану-235, продовжиться 703,8 років. На щастя, це малорухливий елемент. Інші небезпечні ізотопи, що забруднили зону вибуху, вже розпалися - це йод-131, який через 8 діб «розсипався» на стабільний ксенон-131, та цезій-137, що «розкришився» на стабільний ізотоп барію-137. А от стронцій-90, який через 30 років теж тільки наполовину перетворюється на іттрій-90, щоб потім колись там модифікуватись на стабільний цирконій-90, - це величезна загроза. Повний розпад стронцію-90 - 560 років! І, на жаль, він легко переноситься з водою.
Найгірше - з плутонієм, що теж був викинутий вибухом. Для 30-кілометрової зони Чорнобиля характерне забруднення грунту ізотопами плутонію з високою щільністю. Періоди напіврозпаду цих ізотопів не вселяють оптімізму: Pu-238 - 87,85 років, Pu-240 - 6540 років, Pu-239 - 24100 років! А повний розпад плутонію-239 відбудеться лише за 500 тисяч років! Плутоній погано всмоктується в рослини, а отже, практично не потрапляє по харчовому ланцюгу в організм людини. Ця речовина - малорухлива, майже не мігрує в ґрунті, залишаючись на місці випадання з радіоактивної хмари. Але, чим менше буде ставати плутонію, тим більше з нього випромінюватиметься америцію-241. Америцій-241, навпаки, - мобільний «довгожитель». Це потужний гамма-випромінювач, один із найбільш значимих радіонуклідів, що вже зараз розповсюджується з ЧАЕС. Так от, період напіврозпаду америцію-241 дорівнює 432,8 рокам! Цей ізотоп здатний швидко проникати в землю, забруднюючи грунтові води. Зараз америцій-241 присутній не тільки в повітрі, але й осідає в ґрунті та накопичується в рослинах, особливо, в їх плодах. Він дуже добре мігрує у природі. Це високотоксична речовина, що потрапляє в організм через шкіру, а потім осідає у скелеті, нирках та печінці живих істот. Америцій-241 буде труїти жителів України, Білорусії та Росії ще декілька десятків поколінь. Отже, чим більше розпадатиметься вказаного ізотопу плутонію, тим більше народиться такого ж ізотопу америцію - і він буде просотуватись скрізь, весь час незліченно збільшуючись, а повний розпад відбудеться аж через 8600 років!
Цей елемент небезпечний тим, що, на відміну від інших радіонуклідів, має дуже жорстке гамма-випромінювання. Воно пронизує людину наскрізь, - набагато сильніше, ніж, навіть, рентгенівське випромінювання. Для його ланцюгової реакції потрібна невелика критична маса, яка обчислюється мікрограмами. Мікровибухи страшні для біологічного світу, вони відбуваються безпосередньо в організмах живих істот та рослин.
Америцій-241 може викидати нептуній-237, який, в свою чергу, буде іонізувати 2,2 мільйони років, аж поки від нього не залишиться стабільний таллій-205. Але все це - в теорії. Іонізуюче випромінювання деяких елементів тягтиметься безкінечно довго. Ще один із елементів зараження зони - теллур, що теж «вискочив» з реактору. Якщо ізотоп теллуру-127 розпався за 109 діб, то теллур-140 функціонуватиме 2,2 септільйона років, що в 160 трильйонів разів більше наразі встановленого у 14.5 мільярдів років віку Всесвіту!
Прикол у тому, що частки радіації хаотично зіштовхуються, розбиваються різними рядами та взаємодіють одна з одною. І на яку чортівню все це може перевернутись із часом, науці, насправді, невідомо. Кінець процесу губиться десь у неосвітенних часах. А от що вкрай важливо сьогодні: саме стронцій-90 та америцій-241 складатимуть основну небезпеку, у якості вторинного зараження України, на майбутні півтисячоліття. Захист від «м’якого» випромінювання Am-241, «втішають» нас підручники фізики, - порівняно простий: цілком достатньо сантиметрового шару свинцю. Було б смішно, як би не було гірко. А ще «веселіше» те, що цей елемент, небезпечний навіть в міліграмових дозах, посилює уразливу дію плутонію. До 2059 року, постійно зростаючи, вміст вказаного ізотопу америцію у навколишній природі збільшиться у 40 разів, а його внесок у дозу внутрішнього опромінення українців перевищить 20-30%! Тим часом, кількість стронцію-90, який зараз є основним дозоутворюючим радіонуклідом, зменшиться тільки в 4 рази. І тоді саме ці ізотопи америцію та стронцію, взаємопідсилюючи хворобливий вплив, стануть одними з основних дозоутворюючих радіонуклідів. що складе смертоносне навантаження на нашу генетику. Наслідки ураження будуть жахливими для нашого майбуття: якнайчастіше будуть народжуватись все страшніші потвори, аж поки, з часом, не настане повне виродження. І найсумніша новина: Am-241, через слабе випромінювання, дозиметри «не бачать» - і встановити внутрішне опромінення цією вбивчою речовиною для пересічного громадянина практично неможливо!
Попри загрозливість ситуації, пан Семерак так і не назвав певних строків зведення Арки. Не варто вже й згадувати, що Віктор Янукович обіцяв завершити це ще у 2015 році. Але Арка - то, насправді, просто «косметика». Головна ж зверхзадача: похованння понадгарячого й досі вмісту реактору, де куйовдяться незрозумілі, загадкові для науковців термоядерні процеси і навіть сама течія часу викривлена і змінена, залишається в пітьмі - і лякає мільйони українців. Бо справжнє пекло Чорнобилю, назване в Біблії «кладізь безодні», тільки починається. Це зрозуміло всім, хто має хоча б початкові знання з шкільної фізики. А ще, ми догадуємось, чому пан Семерак, попіарився й так швидко попаняв з Чорнобилю, навіть не заїкнувшись про конкретні терміни. Певно, щоб утнути у Чорнобильськый зоны «максимальну відкритість», аби «заколотити» грошенят на навіжених «атомних» туристах. які не думають зараз про те, що вони народять радіоктивних дітей. І приховати, що ні у який спосіб безодню свого страхітливого радіоктивного «куховарства» наука насправді, ліквідувати не в змозі.
Ліквідувати «кладізь безодні» влада не здатна. Уряд Володимира Гройсмана, контрольований Петром Порошенком, тільки робить вигляд, що він там щось «метикує» у Чорнобилі.
16 квітня 2016 року на промисловому майданчику ДСП ЧАЕС побував новопризначений міністр екології Остап Семерак, який затримався там рівно 15 хвилин, а потім «випарувався».
Ознайомившись з ходом робіт на майданчиках будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива і нового конфайнмента, відомого ще як «Арка», що нею повинні накрити зруйнований 4-й енергоблок, міністр заявив: «Сьогодні ставлення до чорнобильської зони і ЧАЕС потрібно міняти, цю територію необхідно робити максимально відкритою, щоб громадяни України та світу бачили, що тут відбувається. Зона відчуження, яка сьогодні асоціюється тільки з трагедією, повинна перетворитися в територію змін, реформ, інновацій, унікальний майданчик, де можна проводити наукові дослідження і технічні експерименти». Остап Семерак запевняє, що роботи ведуться якісно і за графіком. «Будівництво Арки та сховище відпрацьованого ядерного палива будуть завершені відповідно до затверджених планів», - прокоментував міністр. Він також заявив: «Україна має вийти на світовий рівень в поводженні з відпрацьованим ядерним паливом без участі Росії. Це питання національної безпеки та економічної доцільності. Не бачу, чому ми повинні платити Росії гроші за захоронення ядерного палива, якщо можемо це безпечно робити самі...» Найближче короткострокове завдання, на думку міністра, - це підготовка можливостей для звільнення 4 енергоблоку від паливовмісних мас та їх захоронення.
А як з точки зору українців, то ця заява, навпаки, несумісна з інтересами нашої країни. Мало того, що пункт захоронення радіовідходів у Буряківці бозна відколи переповнений, так давайте, зверху ще більшого страхіття наваляємо? Наразі, будівництво йде повним ходом, і є надія, що викиди радіаційного пилу із тріщин на старому саркофазі тимчасово припиняться.
Але чи вирішить це проблему в цілому? Пан Семерак явно приїхав у Чорнобиль для самореклами, а не для попередження громадян України про справжню небезпеку, що чигає на них все більше. Адже насправді, учені не знають, коли припиниться процес розпаду отих самих «паливовмісних мас». При вибуху Чорнобиля, місцевість була заражена ураном-235, з якого дуже довго буде випромінюватись торій-234, а потім - паладій-234, і так далі. Після десяти з гаком етапів розпаду зформується, врешті, стабільний ізотоп свинцю-206. Але процес напіврозпаду урану-235, продовжиться 703,8 років. На щастя, це малорухливий елемент. Інші небезпечні ізотопи, що забруднили зону вибуху, вже розпалися - це йод-131, який через 8 діб «розсипався» на стабільний ксенон-131, та цезій-137, що «розкришився» на стабільний ізотоп барію-137. А от стронцій-90, який через 30 років теж тільки наполовину перетворюється на іттрій-90, щоб потім колись там модифікуватись на стабільний цирконій-90, - це величезна загроза. Повний розпад стронцію-90 - 560 років! І, на жаль, він легко переноситься з водою.
Найгірше - з плутонієм, що теж був викинутий вибухом. Для 30-кілометрової зони Чорнобиля характерне забруднення грунту ізотопами плутонію з високою щільністю. Періоди напіврозпаду цих ізотопів не вселяють оптімізму: Pu-238 - 87,85 років, Pu-240 - 6540 років, Pu-239 - 24100 років! А повний розпад плутонію-239 відбудеться лише за 500 тисяч років! Плутоній погано всмоктується в рослини, а отже, практично не потрапляє по харчовому ланцюгу в організм людини. Ця речовина - малорухлива, майже не мігрує в ґрунті, залишаючись на місці випадання з радіоактивної хмари. Але, чим менше буде ставати плутонію, тим більше з нього випромінюватиметься америцію-241. Америцій-241, навпаки, - мобільний «довгожитель». Це потужний гамма-випромінювач, один із найбільш значимих радіонуклідів, що вже зараз розповсюджується з ЧАЕС. Так от, період напіврозпаду америцію-241 дорівнює 432,8 рокам! Цей ізотоп здатний швидко проникати в землю, забруднюючи грунтові води. Зараз америцій-241 присутній не тільки в повітрі, але й осідає в ґрунті та накопичується в рослинах, особливо, в їх плодах. Він дуже добре мігрує у природі. Це високотоксична речовина, що потрапляє в організм через шкіру, а потім осідає у скелеті, нирках та печінці живих істот. Америцій-241 буде труїти жителів України, Білорусії та Росії ще декілька десятків поколінь. Отже, чим більше розпадатиметься вказаного ізотопу плутонію, тим більше народиться такого ж ізотопу америцію - і він буде просотуватись скрізь, весь час незліченно збільшуючись, а повний розпад відбудеться аж через 8600 років!
Цей елемент небезпечний тим, що, на відміну від інших радіонуклідів, має дуже жорстке гамма-випромінювання. Воно пронизує людину наскрізь, - набагато сильніше, ніж, навіть, рентгенівське випромінювання. Для його ланцюгової реакції потрібна невелика критична маса, яка обчислюється мікрограмами. Мікровибухи страшні для біологічного світу, вони відбуваються безпосередньо в організмах живих істот та рослин.
Америцій-241 може викидати нептуній-237, який, в свою чергу, буде іонізувати 2,2 мільйони років, аж поки від нього не залишиться стабільний таллій-205. Але все це - в теорії. Іонізуюче випромінювання деяких елементів тягтиметься безкінечно довго. Ще один із елементів зараження зони - теллур, що теж «вискочив» з реактору. Якщо ізотоп теллуру-127 розпався за 109 діб, то теллур-140 функціонуватиме 2,2 септільйона років, що в 160 трильйонів разів більше наразі встановленого у 14.5 мільярдів років віку Всесвіту!
Прикол у тому, що частки радіації хаотично зіштовхуються, розбиваються різними рядами та взаємодіють одна з одною. І на яку чортівню все це може перевернутись із часом, науці, насправді, невідомо. Кінець процесу губиться десь у неосвітенних часах. А от що вкрай важливо сьогодні: саме стронцій-90 та америцій-241 складатимуть основну небезпеку, у якості вторинного зараження України, на майбутні півтисячоліття. Захист від «м’якого» випромінювання Am-241, «втішають» нас підручники фізики, - порівняно простий: цілком достатньо сантиметрового шару свинцю. Було б смішно, як би не було гірко. А ще «веселіше» те, що цей елемент, небезпечний навіть в міліграмових дозах, посилює уразливу дію плутонію. До 2059 року, постійно зростаючи, вміст вказаного ізотопу америцію у навколишній природі збільшиться у 40 разів, а його внесок у дозу внутрішнього опромінення українців перевищить 20-30%! Тим часом, кількість стронцію-90, який зараз є основним дозоутворюючим радіонуклідом, зменшиться тільки в 4 рази. І тоді саме ці ізотопи америцію та стронцію, взаємопідсилюючи хворобливий вплив, стануть одними з основних дозоутворюючих радіонуклідів. що складе смертоносне навантаження на нашу генетику. Наслідки ураження будуть жахливими для нашого майбуття: якнайчастіше будуть народжуватись все страшніші потвори, аж поки, з часом, не настане повне виродження. І найсумніша новина: Am-241, через слабе випромінювання, дозиметри «не бачать» - і встановити внутрішне опромінення цією вбивчою речовиною для пересічного громадянина практично неможливо!
Попри загрозливість ситуації, пан Семерак так і не назвав певних строків зведення Арки. Не варто вже й згадувати, що Віктор Янукович обіцяв завершити це ще у 2015 році. Але Арка - то, насправді, просто «косметика». Головна ж зверхзадача: похованння понадгарячого й досі вмісту реактору, де куйовдяться незрозумілі, загадкові для науковців термоядерні процеси і навіть сама течія часу викривлена і змінена, залишається в пітьмі - і лякає мільйони українців. Бо справжнє пекло Чорнобилю, назване в Біблії «кладізь безодні», тільки починається. Це зрозуміло всім, хто має хоча б початкові знання з шкільної фізики. А ще, ми догадуємось, чому пан Семерак, попіарився й так швидко попаняв з Чорнобилю, навіть не заїкнувшись про конкретні терміни. Певно, щоб утнути у Чорнобильськый зоны «максимальну відкритість», аби «заколотити» грошенят на навіжених «атомних» туристах. які не думають зараз про те, що вони народять радіоктивних дітей. І приховати, що ні у який спосіб безодню свого страхітливого радіоктивного «куховарства» наука насправді, ліквідувати не в змозі.