Чи існує власна думка?
Чим більше я дізнаюсь із історії, психології, політики та шоу бізнесу, все більше починаю сумніватися у існуванні власної думки. Думки, яку ми можемо згенерувати незалежно від світу навколо нас. Більше схоже на те, що ми вибираємо яку із всих інсуючих прийняти за свою. Однозначно одне -- немає смислу обманювати себе що до своїх переконань ми дійшли самі.
На спосіб нашого мислення впливає все, починаючи від батьків і їхнього стилю виховання, сильних вражень протягом життя, переконань своїх друзів та мас медіа. Наприклад можна задуматись над тим як так виходить що політичні погляди людей згруповані територіально? Чому взагалі існуює ідея популяризації чогось? Чому ми називаємо одні автомобілі елітними, а інші сімейними? Невже щось фізично зміниться якщо ви приїдете на ділову зустріч на старому москвичі? Зміниться тільки думка про вас. А це ще більше підтверджує мої підозри.
Формувати суспільну думку беруться всі, від продавців на базарі до політтехнологів до маркетологів. У шоу бізнесі, як і в багатьох інших індустріях, невелика група "продюсерів" вирішують що буде модно наступного року. Нам залишається тільки вибирати -- подобається нам модна попса чи модний рокнролл. Виробники електроніки переконують нас що модель смартфонів двохрічної давності вже морально застаріла, час купляти новий телефон. Мені не зрозуміло як це мої батьки жили все життя без GPS, а тепер якщо в моєму телефоні немає гіроскопа, то я не можу нормально функціонувати в суспільстві?
Більшість формування суспільної думки проводиться заради руху економіки і загального підвищення прибутку. Хоча я вважаю такий спосіб маркетингу дещо сірим в моральному плані, мене більше бентежить формування суспільної думки у цілях контролю. Не секрет що будь який народ (якщо розглядати народ як одиницю) віддасть власну свободну за відчуття безпеки. Американці радо згодились на массу додаткових процедур і вторгнення в приватне життя заради уникнення ще одного теракту на їх території. Я не можу повірити що влада ніколи не задавала собі питання "А що, якщо ми зможемо так маніпулювати інформацією, щоб кожна реформа яку ми проводимо виглядала як добро для людей?".
Як так виходить що одна країна може палати ненавистю до іншої, хоча ніколи не бачили одне одного? Як по іншому була можлива холодна війна? Якщо ці технології були у 70х, до якого рівня вони виросли зараз? Як ці технології впливають на мої щоденні думки, вибір продуктів в магазині, відношення до незнайомих людей, підтримку одних політиків і засудження інших?
Хоча прослідити ці тенденції до кінця і не можливо, але щоденне переоцінення рутинних справ та думок зможуть допомогти нам бути самими собою, аніж продуктом обставин, політики чи власного минулого.
На спосіб нашого мислення впливає все, починаючи від батьків і їхнього стилю виховання, сильних вражень протягом життя, переконань своїх друзів та мас медіа. Наприклад можна задуматись над тим як так виходить що політичні погляди людей згруповані територіально? Чому взагалі існуює ідея популяризації чогось? Чому ми називаємо одні автомобілі елітними, а інші сімейними? Невже щось фізично зміниться якщо ви приїдете на ділову зустріч на старому москвичі? Зміниться тільки думка про вас. А це ще більше підтверджує мої підозри.
Формувати суспільну думку беруться всі, від продавців на базарі до політтехнологів до маркетологів. У шоу бізнесі, як і в багатьох інших індустріях, невелика група "продюсерів" вирішують що буде модно наступного року. Нам залишається тільки вибирати -- подобається нам модна попса чи модний рокнролл. Виробники електроніки переконують нас що модель смартфонів двохрічної давності вже морально застаріла, час купляти новий телефон. Мені не зрозуміло як це мої батьки жили все життя без GPS, а тепер якщо в моєму телефоні немає гіроскопа, то я не можу нормально функціонувати в суспільстві?
Більшість формування суспільної думки проводиться заради руху економіки і загального підвищення прибутку. Хоча я вважаю такий спосіб маркетингу дещо сірим в моральному плані, мене більше бентежить формування суспільної думки у цілях контролю. Не секрет що будь який народ (якщо розглядати народ як одиницю) віддасть власну свободну за відчуття безпеки. Американці радо згодились на массу додаткових процедур і вторгнення в приватне життя заради уникнення ще одного теракту на їх території. Я не можу повірити що влада ніколи не задавала собі питання "А що, якщо ми зможемо так маніпулювати інформацією, щоб кожна реформа яку ми проводимо виглядала як добро для людей?".
Як так виходить що одна країна може палати ненавистю до іншої, хоча ніколи не бачили одне одного? Як по іншому була можлива холодна війна? Якщо ці технології були у 70х, до якого рівня вони виросли зараз? Як ці технології впливають на мої щоденні думки, вибір продуктів в магазині, відношення до незнайомих людей, підтримку одних політиків і засудження інших?
Хоча прослідити ці тенденції до кінця і не можливо, але щоденне переоцінення рутинних справ та думок зможуть допомогти нам бути самими собою, аніж продуктом обставин, політики чи власного минулого.