Літо 2016 - маленьке життя. 10 зустрічей з природою, які наповнювали моє літо
Оскільки подорожували ми багатенько, то й багато було нових місць, де зустрічалися з природою.
1. Літо почалось на морі. Отже, стихія води - перший промінець. Пам'ятаю, як чудове море штормило - ці величезні хвилі, які зносять тебе з ніг, та розвиваються на мільйони краплинок. Штиль, коли море, як дзеркало. Припливи, відпливи. Все разом - зустрічі з морем.
2. Спілкування з квітами на базі. Десь з другого тижня на морі, майже щоранку у нас з Олею був ритуал - пробудження через нюхання квітів. Я брала її на ручки у піжамку і ми йшли насолоджуватися красою та ароматом - безліч троянд, юка, ромашки, лілії, чорнобривці, петунії, маки, волошки...
3. Босоніж по траві на Висотніку. Або після ранкової зарядки, або вже з Олею. Відчуття заземлення, спокою, рівноваги, адже "стоїш твердо на землі".
4. Кілька разів за літо зустрічала морський схід сонця (спасибі Віті за ідею та компанію, Юлі та Любі за компанію). Це відчуття сили небесних стихій захоплює.
5. Було багато моментів, коли насолоджувалася заходом сонця - на морі, в дорозі, біля будинку. Але фотоапарату нормального під рукою не було :(
6. Карпати. Вигляд з ліжка на схід сонця з-за гір. Воно часто ніжилось у пінній ванні з хмар. Деякими днями лише просвічувалось через ковдри затянутого неба. + Походи по горам, ожинка, відчуття могутності, довголіття природи.
7. Рослини у дворі - сосни, газони, кущі, квіти. Все це створює затишок. Обожнюю споглядати за небом через сосни, лежачи на ніжній травичці.
8. Вже кілька років захоплююсь сентполіями. Одна з них була куплена у супермаркеті у жалюгідному стані. Минулоріч таки дала перші квіти. Під час цвітіння, зірвала листочок, посадила. І влітку отримала красу - фіалку-химеру - чіткі білі смужки на синьо-фіолетових махрових квітах. Поки шукала сорт оригінальної фіалки, прочитала багато цікавого про ці рослини.
.
Ще почав цвісти "Букет нареченої" - материнська квітка, яку колись подарувала подруга. Певний період вона прихворіла та думала помирати чи ні, вирішила жити :)
І міні-орхідейка, яку подарувала подруга у нову квартиру випустила бутони та розпустилася:
9. Рівненський луг - місце, де я часто бувала у дитинстві, там з друзями провели немало днів та вечорів, чимало робили забороненого батьками.
та кар'єри у Хотині. Там бувала маленькою не часто, але кілька разів за літо відпочивали. Тут у задоволення слухала тишу, лежачи на березі водойми.
10. Ірпінські та Бучанський парки. У моменти, коли проводили літні дні дома, всією сім'єю вибиралися на майданчик/у свіжість/за лимонадом/кавою/морозивом у Ірпінські (Правика, Покровський) оази свіжості:
чи Бучанський парк - тут ще додавалось годування рибок та піша прогулянка (часом з друзями):
1. Літо почалось на морі. Отже, стихія води - перший промінець. Пам'ятаю, як чудове море штормило - ці величезні хвилі, які зносять тебе з ніг, та розвиваються на мільйони краплинок. Штиль, коли море, як дзеркало. Припливи, відпливи. Все разом - зустрічі з морем.
2. Спілкування з квітами на базі. Десь з другого тижня на морі, майже щоранку у нас з Олею був ритуал - пробудження через нюхання квітів. Я брала її на ручки у піжамку і ми йшли насолоджуватися красою та ароматом - безліч троянд, юка, ромашки, лілії, чорнобривці, петунії, маки, волошки...
3. Босоніж по траві на Висотніку. Або після ранкової зарядки, або вже з Олею. Відчуття заземлення, спокою, рівноваги, адже "стоїш твердо на землі".
4. Кілька разів за літо зустрічала морський схід сонця (спасибі Віті за ідею та компанію, Юлі та Любі за компанію). Це відчуття сили небесних стихій захоплює.
5. Було багато моментів, коли насолоджувалася заходом сонця - на морі, в дорозі, біля будинку. Але фотоапарату нормального під рукою не було :(
6. Карпати. Вигляд з ліжка на схід сонця з-за гір. Воно часто ніжилось у пінній ванні з хмар. Деякими днями лише просвічувалось через ковдри затянутого неба. + Походи по горам, ожинка, відчуття могутності, довголіття природи.
7. Рослини у дворі - сосни, газони, кущі, квіти. Все це створює затишок. Обожнюю споглядати за небом через сосни, лежачи на ніжній травичці.
8. Вже кілька років захоплююсь сентполіями. Одна з них була куплена у супермаркеті у жалюгідному стані. Минулоріч таки дала перші квіти. Під час цвітіння, зірвала листочок, посадила. І влітку отримала красу - фіалку-химеру - чіткі білі смужки на синьо-фіолетових махрових квітах. Поки шукала сорт оригінальної фіалки, прочитала багато цікавого про ці рослини.
.
Ще почав цвісти "Букет нареченої" - материнська квітка, яку колись подарувала подруга. Певний період вона прихворіла та думала помирати чи ні, вирішила жити :)
І міні-орхідейка, яку подарувала подруга у нову квартиру випустила бутони та розпустилася:
9. Рівненський луг - місце, де я часто бувала у дитинстві, там з друзями провели немало днів та вечорів, чимало робили забороненого батьками.
та кар'єри у Хотині. Там бувала маленькою не часто, але кілька разів за літо відпочивали. Тут у задоволення слухала тишу, лежачи на березі водойми.
10. Ірпінські та Бучанський парки. У моменти, коли проводили літні дні дома, всією сім'єю вибиралися на майданчик/у свіжість/за лимонадом/кавою/морозивом у Ірпінські (Правика, Покровський) оази свіжості:
чи Бучанський парк - тут ще додавалось годування рибок та піша прогулянка (часом з друзями):