після ранкової поїздочки, коли мене добряче носило в мокрому й рихлому снігу, зараз чесно страшно сідати за кермо, але ж  мушу ( Read more... )

кінець світу - кінцем світу, а сіль в хаті щойно скінчилася :))
і про мене продавчині в магазині зараз подумають, що повелася :))

upd. 
- ще мені, буль ласка, пачку солі, - я
- а свічок не треба?, - почула у відповідь :))

як виявилося вчора, життя з машиною - прекрасне ( Read more... )

 поки жж лежав, стільки всього хотілося написати, а тепер - перегоріла :( підсумки останніх днів (радше для себе) - поки муж лазив в Польщі, сіла за кермо :) навіть поїхала його зустрічати в Київ з дітьми - Марко мене всю дорогу під'юджував "ну чого ти так повільно їдеш?", "ну давай обгонимо цю машину, вона смердить", "а коли з татом, ти швидко ( Read more... )

як побороти страх сісти за кермо САМІЙ без нікого? :))

просто: купити мужеві квиточок на літак і сплавити його на пару днів, всадити всіх дітей в кріселка, сісти за кермо, повернути ключ і поїхати в гості на протилежний кінець містечка :))
правда, туди я їхала за іншою машиною, яка мене типу вела, а от назад - зовсім сама :))

більш того, з допомогою ( Read more... )

ми їздили в гості на дачу до кумів, в дорозі мене чекали: 1 коло, 4 залізничних переїзди і паркування заднім ходом ( Read more... )

позавчора накрився пульт від тюнера
за пів години до того, як привезли новий, з'ясувалося, що я загубила свій досить таки новий мобільний з сотнею на рахунку....
шкода....
вже заблокувала сімку й замовила нову, треба ще апарат...
не буде мені в цьому місяці запланованих склянок для мохіто...

от я стаю така противна в процесі старіння, що аж жах :(
наприклад, в їжі. чим далі, тим більше люблю просту їжу. просту не лише в плані смаку, але й в плані приготування
себто, я готую лише те, що а) смачно і з якісних продуктів, б) нежирно-дієтично, в) потребує не більше 15 хвилин активного часу, г) не захмарно дорого і д) в процесі забруднюється ( Read more... )

 діти обурюються, коли я сідаю за кермо чи співаю в машині...
ну, зі співом простіше - чужих людей я б та не мордувала :)

а от з кермом довелося боротися - сьогодні навіть ніхто не пискнув, коли я сідала з водійського боку :)))

життя прекрасне, хоч в 15 років тридцятка мені вважалася глибокою старістю :)

після року перерви з подивом побачила, що мої малі катаються краще за мене :)))
зранку їхала на базар на 2/4, а по відчуттях - 3/5 під гору :)
нічого, є час, є натхнення, є малі, є велокомпутер - будемо тренуватися :))