5 травня, день третій))
Вставай! Страна агромная! )))))))))
5 травня - день міста Львова, якому виповнюється 756 рочків.
Ми вирішили прокинутися досить раненько, як для відпустки)) Перекусили віденськими булочками, розігрітими у мікрохвильовці та запили кавою... Все. Наступного дня сніданок - лише у милій кав'ярні!
Починаємо з трохи сумного місця, але всі туди дуже хотіли (навіть на нічну екскурсію, ага...).
Личаківський цвинтар.
Викладу трохи фот, але перед цим скажу свої враження. На цьому кладовищі від початку ховали найзаможніших та видатних людей. Відусюди видно щось типу змагання на тему, у кого краща й багатша могила... Є справжні шедеври.
Красиво. Але дуже моторошно і хотілося якнайшвидше покинуте це величне й сумне місце.
Трохи змерзли, засумували... Час вирушати за позитивом)) До
Шевченківського гаю!
Зазвичай там проводять усякі майстер-класи. Сьогоднішній день не став виключенням, але на честь свята додано було лицарський турнір і загальну тематику минулих часів. Що з цього вийшло - дивіться далі))
Скажу одне - було круто! Атмосфера, наряди, навіть козацький куліш... Все це попереду.
Свістульки:
Тут вчаться робити горщечки:
А трохи далі - суто хлопчача забава)) Стрільба з лука
Олег Юрійович взялися до справи:
Пан Євген:
Родинне фото)) Цього дня нашим сурйозним відносинам виповнилося 5 рочків))
Хатинка:
Місток:
Дівоча радість:
Тут вчать робити ляльок-мотанок:
А я підглядаю те, що мені цікаво))
Церква:
Готується куліш:
Хлібець:
А тут можна власноруч викувати монетку з латуні))
Чим Олег Юрійович і зайнялися:
І тут ми знайшли курочку-лапуську-сича)) Він такий миииилий))) Мімімі))
Бідолашна пташка, чесно кажучи... Всі від нього пищать і хрюкають, а він терпить...
Він - наче кішечка! Так само підставляє маківку, щоби чухали))
Пака-пака, пташенятко! Ти - неймовірно милий!
Навколо круто. Дядьки позують, ховаючи цигарки поза спинами))
Кумедний дядько продає медовуху) Типаж саме для такого товару))
Найсмашнішою виявилася медовуха з квіткового меду. Ном-ном!
Лицарі починають збиратися, розмахують стягами:
І тут ми знайшли хатинку, в якій начебто, у кінці 19-го століття жили бойки. Гостинна тьотя видала нам костюми і навіть влаштувала нам цілу фотосесію))
Шушукаємося)))
Накрутити косу на носа - то в дівчат святе діло)))
Тікаю розпускати коси))))
Ірця теж тікає з комори, де її батько закрив і до жОнихів не пускав)))
Луп-луп очками))
А тим часом хлопці стали якісь загадкові...
І чось поперлися на драбину
Судячи з усього, знайшли))
А раз знайшли, то час вже йти далі))
Йдемо. Навкруги лицарі
Знайшла кремезного дядьку в латах:
Проте ми страшенно зголодніли на свіжому повітрі. Їмо куліша, стейк із жоріка і домашні ковбаски:
Попутно роздивляємося фотки:
Поїли-попили, а тим часом народ вже витанцьовує новомодні танці:
Трохи загублений у часі Спанч Боб:
Вже й тиша б не завадила)
А потім лицарські бої:
На дядьок-вояк надивилися, йдемо насолоджуватися природою:
Трохи втомилися) Час відпочити та змінити місце дислокації білоцерківсько-відпочивального десанту:
Трошки відпочили. Кав'ярня "Золотий дукат", де готують золотаву каву)
А ще - кав'ярня Глорія. Там дають теплі пледи))
Тренуюся у ручному налаштуванні фото-ружжа)) Шось не дуже поки що виходить))
Травмай з дискотекою))
Павло Табаков співає якусь файну пісню.
А нам вже час йти спатоньки, бо завтра останній день канікул і ми йдемо перевіряти вагони та залізничні колії, щоби хоч додому їхати "согласно куплєнним білєтам", а не в таксі)))
До завтра!