"Лист Торіна Дубощита сестрі ДÍс"
"Площа Ґримо це дуже хороший дім, що колись був прихистком темряви, та за останні кілька років його заповнили щасливими спогадами, родинною любов'ю і гучним зміхом. Ось це моє враження від цього будинку в якому ми вже декілька років живемо. Тебе певно цікавить чому я досі тут, навіть коли твої невгамовні сини повернулися додому і чесно виконують свої принцські обов'язки, в той час як я повісив свої на твої плечі, сестро. Правда в тому, що навіть я не знаю відповіді на це питання. Та мені тут добре, в цьому темному (із затишною теплою темрявою, а не тою, що ми з тобою так добре знаємо) будинку із цими людьми, і не тільки людьми.
Мені розповідали, що раніше цей будинок розривався від життя, від всіх тих хто в ньому жив. І ці сліди скрізь, в порожніх кімнатах із забутими речами, в іменних чашках на кухні, в чарівних фотографіях у вітальні. Часом мені здається, що Блек старший сумує за тими часами, коли будинок був повний, тому відколи його виправдали він намагається потрапити на якомога більше завдань в парі з кимось. Я його розумію - вимушени самотність гірше будь-якого покарання.
Блек-молодша, Більбо і я часто обговорюємо історію Середзем'я, намагаючись розібратися хто в чому винний, і знайти паралелі і сьогоденням. Не буду приховувати, наскільки мені гріє душу те, що Сандра не надто в захваті від ельфів. Звісно, якби вона зустріла Ґаладріель, думаю нам довелося б її відкачувати, та загалом вона не вірить, що ельфи чимось-там особливі. "Вони навіть не безсмертні в повному значенні цього слова! Якби вони були безсмертні, їх не можна було би вбити," одного разу сказала вона. А ще, здається, вона впевнена, що Ереборський Горикамінь це один із Сильмарилів Феанора, і Більбо з нею погоджується.
Часом Сандра отримує короткі листи, що зводять її з розуму. Часом вона іде на зустріч з тією людиною, що шле їй ті короткі листи і повертається цілком щасливою. Та проходить час, і знову вона почина сумніватися і хмуритися.
Це не моя справа, що там сталося, як каже мені Більбо, та все одно мені це не надто подобається. Я чудово пам'ятаю ті декілька років коли Філі і Кілі дивитися один на одного не могли, і чимось це мені нагадує цю ситуація.
Сподіваюся в тебе все добре, сестро, і що ти скоро провідаєш свого старшого брата."
Мені розповідали, що раніше цей будинок розривався від життя, від всіх тих хто в ньому жив. І ці сліди скрізь, в порожніх кімнатах із забутими речами, в іменних чашках на кухні, в чарівних фотографіях у вітальні. Часом мені здається, що Блек старший сумує за тими часами, коли будинок був повний, тому відколи його виправдали він намагається потрапити на якомога більше завдань в парі з кимось. Я його розумію - вимушени самотність гірше будь-якого покарання.
Блек-молодша, Більбо і я часто обговорюємо історію Середзем'я, намагаючись розібратися хто в чому винний, і знайти паралелі і сьогоденням. Не буду приховувати, наскільки мені гріє душу те, що Сандра не надто в захваті від ельфів. Звісно, якби вона зустріла Ґаладріель, думаю нам довелося б її відкачувати, та загалом вона не вірить, що ельфи чимось-там особливі. "Вони навіть не безсмертні в повному значенні цього слова! Якби вони були безсмертні, їх не можна було би вбити," одного разу сказала вона. А ще, здається, вона впевнена, що Ереборський Горикамінь це один із Сильмарилів Феанора, і Більбо з нею погоджується.
Часом Сандра отримує короткі листи, що зводять її з розуму. Часом вона іде на зустріч з тією людиною, що шле їй ті короткі листи і повертається цілком щасливою. Та проходить час, і знову вона почина сумніватися і хмуритися.
Це не моя справа, що там сталося, як каже мені Більбо, та все одно мені це не надто подобається. Я чудово пам'ятаю ті декілька років коли Філі і Кілі дивитися один на одного не могли, і чимось це мені нагадує цю ситуація.
Сподіваюся в тебе все добре, сестро, і що ти скоро провідаєш свого старшого брата."