Багатодітний тато повернувся додому з війни. Малеча щаслива...

Dec 01, 2014 04:18



Волонтер Сергій Семенюк із Володимира-Волинського розповів приголомшливу історію про свого давнього друга з села Вишнів Любомльського району - бойового рядового, батька для купи малечі...

Павло пішов до війська добровольцем. Маючи реальний бойовий досвід (місія в Іраку), підготував у 24-й бригаді понад 90 бійців.



Його рідний брат теж зголосився добровольцем і служить нині у першому батальйоні тероборони. У дуже гарячій точці...

- Тоді ми, - розповідає Сергій Семенюк, - забезпечували 24-ку формою, амуніцією, оптикою, прицілами…



Так Пашку відправляли на схід, потім ще досилали приціли. До речі, він потім казав: " В Іраку і десятої частини того не було, що в нас".



Павло повоював лише 30 днів. Одразу поїхали під Щастя.
31-й, 32-й блокпости. Одне слово - пекло.



А вдома на Павла нетерпляче чекали троє своїх дітей, та ще й двійко сусідських сиріт, якими він неформально опікується...

Тиждень тому їхню БМП підбили, з 8 чоловік в живих залишилось троє, і Пашка серед них. Слава Богу! В одного, на жаль, психіка не витримала, другого чекає довга реабілітація, надіємося, що житиме. Пашка - самий фартовий, в нього лише перелом хребта та тазу. Осколок, влучивши в груди, перебив рожки до автомату і попсував бронежилет.

Учора ми забрали Павла зі львівського шпиталю й відвезли до діток.



Добре, що з нами був медик, який дорогою колов знеболювальне.



Удома ж і стіни лікують! Ви б побачили реакцію діток, це описати просто неможливо! Вони не могли повірити, що татко повернувся. Я Пашу добре знаю з дитинства, повірте мені - до війни діти його ніколи не відпускали від себе, з ранку до вечора були з ним. Тому для них те, що він на війні, було неабиякою травмою. Та саме заради них він і пішов до війська.

Також зустрічали його любомльські волонтери з поцілунками та подарунками, навіть Гімн співали, дякую вам! Для нього це важливо!



У вівторок Пашку випишуть, потім 45 діб реабілітації - і назад! Якщо, звичайно, зможе. Він туди сам пішов, казав: "Я не хочу, щоб мої діти бачили війну..."



Фоторозповідь волонтера Сергія Семенюка

Джерело: Нововолинськ діловий


Вы читаете зеркало моего журнала - yes1111.
Основной пост находится здесь: http://yes1111.dreamwidth.org/1168411.html

війна, армія, люди, Україна, Росія

Previous post Next post
Up