П’ятий мудило (питає у другого.): Куди він побіг?
Другий мудило (пиздить його.): А ось тобі щоб не питав!Оце відкрив нині вікно , прислухався до нічної тиші, до тріщання цвіркуна, вдихнув на повні груди свіжого, наскільки це можливо, київського повітря, і така несподівана радість охопила мене, така всеохоплююча любов до всього світу, що схотілося на увесь голос закричати: "Люди! Я люблю вас!" Схотілося розповісти про це всім, вийти надвір, потиснути кожному руку і подякувати за те, що він, кожен, є. Але потім щось клацнуло там, щось перемкнуло,
і я зрозумів ЩО ДУЛЮ З МАКОМ ВАМ УСІМ, А НЕ МОЮ ЛЮБОВ І ПОВАГУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!11111
шо, повірили? :D