Дід Сергій зробив нам ще одну пряничну дошку.
От такою от стала вона після шліфування:
Після ретельного!!! вичищання жорсткою щіткою (інакше дрібнесенькі шматочки наждачного піску всі були б на першому прянику :) дошка занурюється на ніч в олію:
На ранок дошка вся наскрізь олією просякла, рештки збираємо на господарство :)
На вечір дошка вже висохла...
... і на ній вже було зроблено пряники:
Це вони перемазані сливовим варенням і притиснуті один до одного "спинками". Через три доби мають бути готові :)
Як показав досвід, щоб пряники гарно відставали від дошки, треба, по-перше, змащувати її олією за допомогою пензлика перед кожним закладанням тіста (бо після виймання з форми тісто "забирає" олію із собою), а по-друге, після кожного виймання тіста ретельно прибирати з дошки залишки (бо інакше вони накопичуватимуться, і з кожним разом тісто вийматиметься все гірше) і знову змащувати олією за допомогою пензлика. І тоді все як в казці :)
А ось інструмет, яким дідусь примудрився вирізьбити вже дві дошки:
Хто займався різьбленням - той зрозуміє, що таке пластмасове руків'я в порівнянні з дерев'яним. А про якість металу взагалі нема чого говорити :)