Як нас обох мені шкода!
Уже між нами - ані звука.
Твоїх очей сумна вода,
Моїх очей застигла мука.
Втрачають ангельське тепло
Вуста солодкі і солоні.
Моє знівечене крило,
Твої обпечені долоні.
Приречене останнє «ні»
Спиняє дрож в німому тілі.
І виють вголос заметілі
І по тобі, і по мені.