Трамвай в Опічіну
Основний міський транспорт в Трієсті, як і в більшості італійських міст, - це автобус. Трамваїв італійські міста позбулися ще до кінця 50-х. В Трієсті міський трамвай тримався довше, але в 1970-му і тут його прибрали. Залишилась лише унікальна заміська лінія Трієст - Опічіна.
Прикол тут в тому, що Трієст стоїть на березі моря, а одразу за містом починається підйом на плато Карс, з висотами 300-450 м. Опічіна знаходиться вже на плато, на висоті більше 330 м. і звичайний трамвай відповідні схили подолати не зміг би.
Щоб це розрулити, австрійці в 1902-му році побудували гібридну лінію з трамвая і зубчатої залізниці: на більш пологих участках трамвай їхав своїм ходом, а посередині маршруту, де схил занадто крутий, трамваю допомагали локомотиви, які використовували зубчату передачу. Для цього посередині була прокладена третя рейка: архівна листівка, на якій видно зубчату рейку, локомотива не видно за трамваєм.
В 1928-му році (Трієст на той час вже став італійським) замість ділянки зубчатої залізниці зробили фунікулер і відтоді вибратись на плато трамваю допомагає спеціальний штовхач, який тягнеться за трос. Для спуску механізм той самий: трамвай під'їжджає до штовхача, впирається в нього і той повільно спускається до нижньої станції фунікулера, гальмуючи трамвай.
Перші штовхачі мали свої кабіни і органи керування, для підйому водієві трамвая потрібно було перейти в кабіну штовхача. Сучасні штовхачі - це вже третє покоління, вони не мають ніякої кабіни і керуються з трамвая дистанційно.
1. Трамвай біля кінцевої зупинки в Трієсті на площі Обердан. Трамваї тут виробництва 1935-1942 років, але неодноразово модернізовані. Остання модернізація була в 2012-2014 роках, були встановлені рекуператори енергії при гальмуванні трамвая.
2. Ділянка між площами Обердан і Скоркола. Тут трамвай рухається своїм ходом.
3. Штовхач на площі Скоркола. Звідси починається сильний ухил, до 26%, і трамвай рухається за допомогою фунікулера.
4. За 800 метрів цього участку трамвай набирає 160 метрів висоти.
5. На участку фунікулера є пара зупинок, теж з сильним ухилом.
6. Ще одна позитивна фіча - перевезення великів, 3 штуки можна вчепити на морду трамвая і не мучитись, набираючи 330 метрів. На жаль, коли у мене був велик, трамвай якраз був на ремонті.
7. Верхня станція фунікулера. Тут вже ухил помірний, трамвай залишає штовхача і рухається своїм ходом.
8. Шлях через лісопарк, майже як в Пущі-Водиці )
Лажа в тому, що через ці дерева ніфіга не видно, а краєвид з цієї висоти був би крутий.
9. от така крута лінія :)
Прикол тут в тому, що Трієст стоїть на березі моря, а одразу за містом починається підйом на плато Карс, з висотами 300-450 м. Опічіна знаходиться вже на плато, на висоті більше 330 м. і звичайний трамвай відповідні схили подолати не зміг би.
Щоб це розрулити, австрійці в 1902-му році побудували гібридну лінію з трамвая і зубчатої залізниці: на більш пологих участках трамвай їхав своїм ходом, а посередині маршруту, де схил занадто крутий, трамваю допомагали локомотиви, які використовували зубчату передачу. Для цього посередині була прокладена третя рейка: архівна листівка, на якій видно зубчату рейку, локомотива не видно за трамваєм.
В 1928-му році (Трієст на той час вже став італійським) замість ділянки зубчатої залізниці зробили фунікулер і відтоді вибратись на плато трамваю допомагає спеціальний штовхач, який тягнеться за трос. Для спуску механізм той самий: трамвай під'їжджає до штовхача, впирається в нього і той повільно спускається до нижньої станції фунікулера, гальмуючи трамвай.
Перші штовхачі мали свої кабіни і органи керування, для підйому водієві трамвая потрібно було перейти в кабіну штовхача. Сучасні штовхачі - це вже третє покоління, вони не мають ніякої кабіни і керуються з трамвая дистанційно.
1. Трамвай біля кінцевої зупинки в Трієсті на площі Обердан. Трамваї тут виробництва 1935-1942 років, але неодноразово модернізовані. Остання модернізація була в 2012-2014 роках, були встановлені рекуператори енергії при гальмуванні трамвая.
2. Ділянка між площами Обердан і Скоркола. Тут трамвай рухається своїм ходом.
3. Штовхач на площі Скоркола. Звідси починається сильний ухил, до 26%, і трамвай рухається за допомогою фунікулера.
4. За 800 метрів цього участку трамвай набирає 160 метрів висоти.
5. На участку фунікулера є пара зупинок, теж з сильним ухилом.
6. Ще одна позитивна фіча - перевезення великів, 3 штуки можна вчепити на морду трамвая і не мучитись, набираючи 330 метрів. На жаль, коли у мене був велик, трамвай якраз був на ремонті.
7. Верхня станція фунікулера. Тут вже ухил помірний, трамвай залишає штовхача і рухається своїм ходом.
8. Шлях через лісопарк, майже як в Пущі-Водиці )
Лажа в тому, що через ці дерева ніфіга не видно, а краєвид з цієї висоти був би крутий.
9. от така крута лінія :)