За полярним колом. ч. 3 - Териберка
На Териберку плани у нас були наполеонівські: зафрахтувати човна, запливти на Териберський півострів, там висадитисьв районі маяка, потусити пару днів, а потім пішки повернутись в село (15 км).
Виявилось, що все не так просто.
Виходити в море з туристами місцеві мешканці взагалі не мають права - через статус прикордонної зони. Тому наш матрасний заплив накрився мідним тазом. Далі виявилось, що й пішки на півострів зайти не так просто. Спершу там мала бути перепона у вигляді газпромівських охоронців, які тусять біля дорожньої техніки (там будується дорога до майбутнього газолпереробного заводу), потім туса браконьєрів, як ловлять сьомгу на півострові, і нарешті - прикордонники біля маяка.
вся ці фігня нас демотивувала і плюнули на той півострів і потулили в іншу сторону - на мис Довгий.
природа там дуже красива, але саме село справляє гнітюче враження - половина будівель стоїть закинута. причому закинуті вони досить давно і тому досить сильно поруйновані суворою північною погодою.
прибережне риболовство в Териберці практично загнулось в 70-х роках з появою великих морських сейнерів, тому по берегах річки дофіга гниючих закинутих рибацьких посудин. і рибопереробний завод теж здох. навіть не уявляю, з чого живуть тамтешні жителі...
01.
02.
03.
04. Білі ночі сильно пом'якшили нам враження від Териберки. це фото знято в 22.37. сонце ще над горизонтом.
05.
06.
07. 22.12. на морі відплив
08.
09. от такий вертольотоносець охороняє кордон (а також слідкує, щоб ніхто не звалив з країни)
на годиннику вже 1:33, а ми все ще йдем і шукаєм місце для ночівлі
10. заночували на от такому кльовому озерці. зранку виявилась чудова погода і ми навіть покупались там :)
11. після обіду вирушили на нове місце стоянки, ближче до моря. погода вже не така хороша.
12. вечір на Баренцевому морі. хотілось скупатись, але нормального пляжу не було -
лише великі і дуже слизькі кругляки. залізати по них в воду я не схотів, боячись навернутись і покалічитись
і недарма боявся. Ірка таки навернулась і отримала перелом руки (правда, про це вона дізналась вже у Львові)
13.
14. знову зафігачили факел :)
15. новий ранок і знову хороша погода.
16.
17. за відсутністю ширика забабахав панорамку з рук
18.
19. після обіду згорнули табір і пішли на закинуту берегову батарею. сонця уже й не видно..
20. половина сьомої: дощ, вітер, море штормить. і не скажеш, що був такий гарний ранок
21. сувора північна краса. незважаючи на вітер і дощ, хотілось стояти і дивитись на хвилі.. але нам потрібно було йти на стоянку поближче до Териберки - зранку у нас був автобус до Мурманська
22. от таке воно, літо на Баренцевому морі :)
а зранку ми успішно заінсталились в автобус, приїхали в Мурманськ, зняли там квартиру, відмились, відпочили, погуляли по місту і вирушили назад на південь.
Виявилось, що все не так просто.
Виходити в море з туристами місцеві мешканці взагалі не мають права - через статус прикордонної зони. Тому наш матрасний заплив накрився мідним тазом. Далі виявилось, що й пішки на півострів зайти не так просто. Спершу там мала бути перепона у вигляді газпромівських охоронців, які тусять біля дорожньої техніки (там будується дорога до майбутнього газолпереробного заводу), потім туса браконьєрів, як ловлять сьомгу на півострові, і нарешті - прикордонники біля маяка.
вся ці фігня нас демотивувала і плюнули на той півострів і потулили в іншу сторону - на мис Довгий.
природа там дуже красива, але саме село справляє гнітюче враження - половина будівель стоїть закинута. причому закинуті вони досить давно і тому досить сильно поруйновані суворою північною погодою.
прибережне риболовство в Териберці практично загнулось в 70-х роках з появою великих морських сейнерів, тому по берегах річки дофіга гниючих закинутих рибацьких посудин. і рибопереробний завод теж здох. навіть не уявляю, з чого живуть тамтешні жителі...
01.
02.
03.
04. Білі ночі сильно пом'якшили нам враження від Териберки. це фото знято в 22.37. сонце ще над горизонтом.
05.
06.
07. 22.12. на морі відплив
08.
09. от такий вертольотоносець охороняє кордон (а також слідкує, щоб ніхто не звалив з країни)
на годиннику вже 1:33, а ми все ще йдем і шукаєм місце для ночівлі
10. заночували на от такому кльовому озерці. зранку виявилась чудова погода і ми навіть покупались там :)
11. після обіду вирушили на нове місце стоянки, ближче до моря. погода вже не така хороша.
12. вечір на Баренцевому морі. хотілось скупатись, але нормального пляжу не було -
лише великі і дуже слизькі кругляки. залізати по них в воду я не схотів, боячись навернутись і покалічитись
і недарма боявся. Ірка таки навернулась і отримала перелом руки (правда, про це вона дізналась вже у Львові)
13.
14. знову зафігачили факел :)
15. новий ранок і знову хороша погода.
16.
17. за відсутністю ширика забабахав панорамку з рук
18.
19. після обіду згорнули табір і пішли на закинуту берегову батарею. сонця уже й не видно..
20. половина сьомої: дощ, вітер, море штормить. і не скажеш, що був такий гарний ранок
21. сувора північна краса. незважаючи на вітер і дощ, хотілось стояти і дивитись на хвилі.. але нам потрібно було йти на стоянку поближче до Териберки - зранку у нас був автобус до Мурманська
22. от таке воно, літо на Баренцевому морі :)
а зранку ми успішно заінсталились в автобус, приїхали в Мурманськ, зняли там квартиру, відмились, відпочили, погуляли по місту і вирушили назад на південь.