В Хібінах я вперше побував півтора роки тому. Це було дуже круто: рудник, сноуборд, дофіга снігу і затишна вписка у Ракота (за що йому велика подяка).
така досить матрасна поїздка.
Тоді Хібіни мене тоді дуже проперли і я вирішив, що потрібно ще приїхати туди влітку і добряче по них походити.
По поверненю я написав два пости з купою фоток з
плівки і
цифри, - так як поїздка тоді була матрасна, то я взяв 2 фотика, 2 об'єктива і ще й штатив. )
Цього разу у нас був повноцінний маршрут по горам на сотню з гаком кілометрів, тому ніякого зайвого фотобарахла я не брав. Підземку доводилось фоткати з рук або використовувати стільці в якості штатива. Більш того, я навіть пожлобився купити додаткову картку пам'яті і поїхав з жалюгідними 4-ма Гб, про що потім шкодував. Але то таке, зате зараз менше фоток доводиться розгрібати )
01. Кольський починається з Кандалакші. минулого разу мене здивувала досить тепла погода як для полярної зими. цього разу несподіванкою стали білі ночі. чомусь в мене випало з голови, що на цих широтах білі ночі триватимуть аж до серпня.
ось це майже 11 вечора.
02. Кіровськ, знайомі місця, тільки без снігу
03. 25-й кілометр. гірничий райончик з великою кількістю специфічного населення :)
сценка з місцевого життя:
стоять 2 мужики, один грається електрошокером.
- Вася, давай я тєбя щас лєгонько піздану, только ти нє ругайся.
04. накінечник бура
05. зайшли в рудник
06. покинута техніка.
що здивувало - електровози і вагонетки там значно більші ніж в українських шахтах. раза в 2, не менше.
07.
08. дігери
09. прогулялись на руїни вокзалу. минуго разу ми тут бродили по пояс в снігу )
10. руїни АНОФа
11. рудовоз
12. погода дуже мінлива: то дощ, то сонце, то просто хмарно
13. поспали до 4-ї ранку і потулили на електричку в Апатити. електричка ходить лише раз в день.
14.
15. підйом на перший перевал, категорійний навіть )
16. грибів повно, але збирати їх влом. комарів - теж повно і з висотою вони не зникають.
17. вище зникають деревця і починаються мохи і лишайники
18. ущелина Юм'єкорр. тут лише голе каміння. внизу видніється Імандра
19. спустились в долину за перевалом - потрапили в дощ. потім ми звикли, що дощ може йти кожен день )
20. звичайні гірські річки. холоднючі, звісно. інколи доводилось йти вбрід і це було реально важко.
21. Ірко
22. лишайник
23. за перший день ми пройшли досить дофіга, тому що вийшли о 7й. в інші дні ми спали побільше )
місце ночівлі перед перевалом Південний Рісчорр
24. перевалили...
25. по дорозі побачили вказівник "Красивый водопад". дівчатка дуже захотіли зайти глянути. ну нічо так водоспад, хороший.
і що дивує - ніякого сміття і каси з квитками, це вам не Крим.
26. нескінченний захід сонця.
сонце так повільно спускається по небу, що нашої швидкості підйому на перевал вистачало, щоб постійно бути у світлі.
27. пустельна рівнина за перевалом. це вже Східні Хібіни і вони більш пологі. трохи нагадує кримські яйли.
28. крутецькі останці, схожі на замки.
на горизонті - Умбозеро. але до нього ще йти і йти. а за ним - Ловозерські тундри.
29.
30. в низинах можна обжиратись чорницею
31.
32. вереск. мімімі ))
33. якась північна курка )
взагалі, живності там небагато зустрічалось
34. Пеппі купила фотик і записалась в ряди фотодрочерів ))
35. ночівля на безіменному лісовому озері. можна зекономити бензин і приготувати хавку на багатті
36. ранок. погода зіпсувалась :(
37. і так - весь день. і не скажеш, що десь у Києві стоїть літо і народ ходить в шортах і футболках.
38. Намуайв - останній перевал на нашому маршруті по Хібінам. там взагалі ніхто не ходить - навіть стежок нема.
а остання маршрутна записка там була залишена попередниками аж рік тому.
39. берег Умбозера
Все. Хібіни скінчились. далі нам потрібно було обійти з півночі Умбозеро і йти в Ловозерські тундри.
Проходим кілька кілометрів по лісі, виходим на косу біля озера і впираємось в брід. Розвідка показала, що глибина
там десь по груди, крім того, сильний південний вітер жене нефігові хвилі, що ще більш підвищує рівень.
Погода холоднюча і йти в воду нікому не хочеться.. ми вирішили стати на ночівлю...
далі буде )