За вікном. Марафонська дистанція на автомобілі і далі на північ
Після комфортної ночі в готелі прийшов другий афінський день. Досхочу насолодившись столицею Греції напередодні, захотілося роздивитися навколо.
https://wolk-2.livejournal.com/67507.html
Враховуючи пристойну відстань до моєї софійської домівки, визначаюся рухатися у північному, болгарському напрямку, відвідуючи цікаві місця, прийняті до уваги заздалегідь.
Вирішую зрання, допоки ще не накопичилася втома, здолати марафонську дистанцію! Дарма, що і на автомобілі!)
Всім відома історія виникнення марафонської дистанції, коли давньогрецький воїн Фідіппід аби принести радісну звістку про перемогу греків, пробіг 42 кілометри від поселення Марафон до Афін та полишив цей світ від знемоги.
Тож, аби не повторювати помилки історії, долаю відстань на автомобілі та у зворотній послідовності.
З часу тих подій вже минули дві з половиною тисячі сторіч, за які сталися певні зміни у ландшафті та краєвидах.
Посередині дистанції, у 1952 році утворилося штучне водосховище та дамба, яка б значно облегшила шлях першого марафонця.
Височенна мармурова дамба стримує води озера Іліка і слугує комунікацією, що забезпечує Афіни прісною водою.
На мальовничих берегах озера вже з’явився білий квіт на деревах.
А дорога на під’їзді до цього місця дозволяє з гори огледіти всю панораму цієї весняної еллінської краси.
Дорога на Марафон проходить безпосередньо дамбою, на якій реверсивний рух регулюється світлофорами.
Дорогою до Марафону, не дивлячись на перші дні березня, вже повним ходом буяє весною!)
В самому історичному містечку, крім музею, немає що і робити. Але дистанція здолана і результат зафіксований.
Знову рухаюсь на північ крізь майже всю Грецію. На горизонті з’являється Олімп.
На верхівці живуть боги, а простолюдини долають гори під землею.
На невеликій смужці між морем та схилами розташувався гарненький Неос Пантелеймонас.
На північ від нього нависають засніжені маківки Олімпу.
А з іншого боку охороняє середньовічна фортеця.
Оборонна фортифікація розташувалася на кручі над Егейським морем.
На південь до лінії горизонту тягнеться берегова лінія поселень та пляжів.
А на північ, так звана, Олімпійська Рив’єра.
На зеленій галявині домінує головна оборонна башта.
А попід кам’яними стінами вже майже літо.
І важко повірити, що через чотири години я знову порину в зиму та буду згадувати цю мандрівку як легкий та приємний сон.
Любі друзі, дякую Вам за увагу! Підписуйтесь, будь-ласка, на мій Ю-туб канал за посиланням:
https://www.youtube.com/channel/UCrgZv15RdNm5jEXummPcsmQ
https://wolk-2.livejournal.com/67507.html
Враховуючи пристойну відстань до моєї софійської домівки, визначаюся рухатися у північному, болгарському напрямку, відвідуючи цікаві місця, прийняті до уваги заздалегідь.
Вирішую зрання, допоки ще не накопичилася втома, здолати марафонську дистанцію! Дарма, що і на автомобілі!)
Всім відома історія виникнення марафонської дистанції, коли давньогрецький воїн Фідіппід аби принести радісну звістку про перемогу греків, пробіг 42 кілометри від поселення Марафон до Афін та полишив цей світ від знемоги.
Тож, аби не повторювати помилки історії, долаю відстань на автомобілі та у зворотній послідовності.
З часу тих подій вже минули дві з половиною тисячі сторіч, за які сталися певні зміни у ландшафті та краєвидах.
Посередині дистанції, у 1952 році утворилося штучне водосховище та дамба, яка б значно облегшила шлях першого марафонця.
Височенна мармурова дамба стримує води озера Іліка і слугує комунікацією, що забезпечує Афіни прісною водою.
На мальовничих берегах озера вже з’явився білий квіт на деревах.
А дорога на під’їзді до цього місця дозволяє з гори огледіти всю панораму цієї весняної еллінської краси.
Дорога на Марафон проходить безпосередньо дамбою, на якій реверсивний рух регулюється світлофорами.
Дорогою до Марафону, не дивлячись на перші дні березня, вже повним ходом буяє весною!)
В самому історичному містечку, крім музею, немає що і робити. Але дистанція здолана і результат зафіксований.
Знову рухаюсь на північ крізь майже всю Грецію. На горизонті з’являється Олімп.
На верхівці живуть боги, а простолюдини долають гори під землею.
На невеликій смужці між морем та схилами розташувався гарненький Неос Пантелеймонас.
На північ від нього нависають засніжені маківки Олімпу.
А з іншого боку охороняє середньовічна фортеця.
Оборонна фортифікація розташувалася на кручі над Егейським морем.
На південь до лінії горизонту тягнеться берегова лінія поселень та пляжів.
А на північ, так звана, Олімпійська Рив’єра.
На зеленій галявині домінує головна оборонна башта.
А попід кам’яними стінами вже майже літо.
І важко повірити, що через чотири години я знову порину в зиму та буду згадувати цю мандрівку як легкий та приємний сон.
Любі друзі, дякую Вам за увагу! Підписуйтесь, будь-ласка, на мій Ю-туб канал за посиланням:
https://www.youtube.com/channel/UCrgZv15RdNm5jEXummPcsmQ