Позначка на календарі щойно зайняла своє місце третього березня і я з першими хвилинами доби вирушив від Софії в напрямку столиці Греції. Йшов 2018 рік, який в Болгарії запам’ятався справжньою зимою, яка на початок весни ще нагадувала про себе засніженими вулицями. Всі перевали на дорогах, крім південного напрямку, які вели від столиці Болгарії, через погодні умови були перекриті, тож певне хвилювання підштовхувало якомога швидше вирватись з гірського полону та нарешті побачити незнайомі ще Афіни.
Кордон між країнами виявився кордоном і між сезонами. В Греції вже повним ходом буяла весна і столиця Еллади випромінювала тепло та яскраві фарби.
Всесезонні жовтогарячі померанці вкотре дарують відчуття захвату та іншого виміру.
Перші античні фрагменти, серед кульбабових галявинок, геть стирають в пам’яті нещодавні зимові спогади.
Сонячні промені нагріли каміння історії і стало вже зовсім затепло.
Десь там, над амфітеатром, вже має бути Акрополь.
Ще зовсім тільки ранок, а черга до нього більше сотні метрів.
Поки відставляю у бік цю ідею і рушу уздовж паркану, який оточує історичний пагорб.
Раптом виходжу на плато, з якого відкривається неперевершений вигляд на Афіни.
А разом з ним, і на Акрополь.
У підніжжя лежить біле місто.
А навкруги буяє весна.
Полювання за цікавими ракурсами переважає бажання втрачати час на простій в черзі. Якось наступним разом.
Вибач Акрополю!
Сьогодні я в гармонії з незайманою ще природою.
Стрибаючи по камінню спускаюся додолу.
Хтось, як і я, поповнив сьогодні свою туристичну колекцію.
Ось туди я сьогодні не потрапив!
З під землі виповзає строката гусінь!)
Так гарно все навкруги!
Весна, посмішки, любов!)
За таким настроєм аж ніяк не сприймається віковічність оточення!
Натовп туристів заповнив все навколо. Це і не дивно, бо зараз мабуть найсприятливіші умови для відвідин південного міста. Ще трохи і спекотний період вносимите свої корективи.
Кожний клаптик незабудованої території набожної країни має свою церкву.
Або ж капличку!
Вони всі різноманітні і на будь-який смак!
Ну і звісно мопеди, куди ж без них!
Поспішаю до Парламенту, де має відбуватися щогодинне шоу зміни Почесної варти.
Воно, не дочекавшись мене, вже у повному розпалі.
Браві вояки у спідницях, лосінах та рушницею напоготів.
Витанцьовують перед туристичною братією, цокаючи об мармурову підлогу десятками цвяхів на підошвах.
За посиланням ховається невеличкий фрагмент цього дійства в динаміці.
https://www.youtube.com/watch?v=37HTKI3xVdg А я вже з другого поверху автобуса «Hop on - Hop of» спостерігаю за історичною спадщиною.
Жовтогарячі вулиці дарують неперевершений настрій.
Повне коло оглядовим автобусом доволі довге, але за бажанням можна подивитися на цьому відео.
https://www.youtube.com/watch?v=JPmozFLBR3k Поволі вже настають сутінки, сідаю знов за кермо і рушу в готель, що на околиці. Над паркомісцем достигли лимони.
Насичений, повний вражень та емоцій, афінський день добігає свого кінця та не добігає мандрівка. Завтра будуть нові краєвиди та відкриття. Але це вже наступна історія. Дякую всім за увагу!
Любі друзі, дякую Вам за увагу! Підписуйтесь, будь-ласка, на мій Ю-туб канал за посиланням:
https://www.youtube.com/channel/UCrgZv15RdNm5jEXummPcsmQ