от живу я деякий час сам один і поняття не маю, як вам, громадяни, то вдається. у мене це в житті нечастий експіріенс. не маю я взагалі-то цього досвіду як такого. то з батьками, то з друзями, то з коханими
( Read more... )
А я, коли сама залишаюся на кілька тижнів, все одно прибираю, виношу сміття і заправляю постіль. Скажитє, доктор, ето трєвожний знак? :-) Єдине, на що мене не вистачає, це готувати "справжню" їжу - перекусую щось спорадично на колінах, на дивані, за компутером, перед телевізором, тобто практично не сідаю за обідній стіл.
Так що сумісне проживання стимулює до сумісного прийняття піщі за столом, під час якого можна обмінятися думками, і вапще посилити духовний зв"язок. Але як нікого нема, то нема з ким обмінюватися, відповідно, немає сенсу сідати за стіл.
Що ж тоді палучяєцца, більшості людей як таких не потрібні чистота, порєдок, охайне житло і т. д.? Тобто всілякі прибирання і готування - це показуха для ближніх, така собі кругова порука? ;-) Одне перед одним "подивися, який я хороший/хороша". Соціозалежність - напевно, це часами добре :-)
Так що сумісне проживання стимулює до сумісного прийняття піщі за столом, під час якого можна обмінятися думками, і вапще посилити духовний зв"язок. Але як нікого нема, то нема з ким обмінюватися, відповідно, немає сенсу сідати за стіл.
Reply
Reply
Соціозалежність - напевно, це часами добре :-)
Reply
Reply
Reply
Leave a comment