Діти - 2

[who_jak]

Всі ми знаємо, що з віком сприйняття часу дуже міняється. В дитинстві його ніби не існує, цілий тиждень - це дуууже багато всього: подій, емоцій, вражень... Мені, здається, вдалося збагнути одну з причин цього. Уявіть собі пам’ять у вигляді стіни з велетенською кількістю висувних шухлядок, як на особові справи. Кожна шухлядка - окремий клас чи явище. В дитинстві кожна шухлядка створюється, на її торець наклеюється відповідна табличка. Щодня їх виникає дуже велика кількість.

Шухлядка "мама, яка годує", "мама, яка витирає попу", "каша", "волохате, що бігає і нявчить", "сонце, яке сьогодні гарно сідало". Потім вміст шухлядок переміщається в інші, більш великі і загальні. Їх вже не потрібно створювати, а лише відкрити відповідну, і покласти туди на сховок черговий файл. Так втрачається відчуття новизни. Наприклад, у нас є велетенська шухляда "Робочі будні", і туди, як у водоверть, стікаються більш-менш однакові події, дні, місяці, можливо, навіть роки. Час стискається, zipується, стає менш об’ємним, і дорослий сприймає його, як такий, що тече крізь пальці.

Як спосіб надати часу дитячих характеристик - це продовжувати створювати нові шухлядки. Подорожувати, пробувати, сприймати, пізнавати, експериментувати, змінювати фах і захоплення. Чого всім і бажаю :)