І позитивна історія.
Яку розповіла мені сьогодні броварська письменниця Женя Савченко.
Багато хто знає, що я захоплююся птахами, а сови в мене - окремим пунктом. Я дослідила, де в місті гніздяться сови. Водила туди на екскурсії й інших - лише перевірених - людей. Одне з таких місць - з кількома великими ялинками, недалеко від дитсадка. Там позавчора гуляла Женя зі своєю донькою. Почули дивний шум, пищання. Побачили зграю ворон, які накинулися на совеня. Ворон розігнали, а совеня сиділо на землі й намагалося відлякати своїх рятівників - шипіло на них, розчепірювалося. У ступорі вони не знали, що з пташкою робити. Женя зателефонувала чоловіку, спитала номер ветеринарної клініки. Там їй нічого до ладу не пояснили, а чомусь, за її словами, постійно кивали на те, що треба звернутися до державної...Але у державній теж нічого не змогли сказати. Зрештою, вдалося вийти на знайомого орнітолога, який і пояснив, що совеня забирати не треба, це нормальний процес. Пташенята, трохи подорослішавши, самі залишають гнізда, живуть вони недалеко від гнізд, а батьки час від часу прилітають їх підгодовувати. І все-таки Женя переймалася: поряд стільки собак, кішок, ворон, та й діти не завжди гуманні..До того ж, через дощі ту територію затопило. Будемо сподіватися на краще.