Одна з річок дитинства

[vzahalinijak]

...І навіщо я полізла в такі нетрі. У мене просто зараз голову знесе. Річ у тому, що мої предки по матері - з Орловської області. Тобто мої прадід і прабаба. Бабуся там народилася. Ще у дошкільному віці їздила туди з батьками. Туманненько так пам'ятаю прабабу, краще - прадіда. Деревня Бакіно. Звідти ще за радянської влади посилено виїжджали, а потім - і тим паче. Залишалося багато кинутих будинків, зарослих стежок. Жили переважно старі люди, яким не було куди подітися. Але щось чарівне було у цьому селі, на яке наступала природа. Поряд немає гуркітливої траси з машинами. Дітям - рай! Стільки місця для ігор! І - річка. Оптуха. Швидка течія, холодна-прехолодна і дуже чиста вода. Як тепер відчуваю під ногами те кам*янисте дно. Якою малою я там ще купалася...Дерев*яний місток. Дуже часто поряд пасуться гуси..))
І здуру вирішила пошукати щось в Інтернеті. Про Бакіно ледь знайшла. Скупі дані. Постійних жителів там тільки 9. І то - це дані за 2008 рік. Аж у серці кольнуло. Знаю, що на села вже багато років як почали "наступати" дачники. Купують ділянки, будуються. Живуть непостійно. Вони забирають останні крихти того духу, який там раніше панував. Ось раптом натрапляю на репортаж - із фотографіями! Це ж місця мого далекого дитинства, яке було ніби не зі мною, в іншому житті http://www.marshruty.ru/Travels/Travel.aspx?TravelID=44664cd8-ec39-4e56-a5f5-4984927c4d9b
Останній раз дивилася на цю річку у 2003 році, здалеку. Тоді на тих схилах грязюку після дощів розвезло так, що і техніка зав'язла б, не кажучи вже про людей...