Напряжне:)
Учора в Інтернеті була "жара" щодо підвищення цін на проїзд у метро (з 50 копійок до 2 гривень) та іншому транспорті. Хтось жалівся, що не вистачить зарплати, хтось милостиво пропонував усім гуртом спорожнити веломагазини і дружно пересісти на залізних коняк, хтось кричав - "та давно треба було, проснулися!", деякі мешканці інших міст казали, що кияни абсолютно зажралися, а от у них у місті...., а дехто з інших міст та містечок відверто зловтішався "ниттям"....Емоції вирували...тільки у віртуалі.
На акцію закликали небайдужих. На таку-то годину, під мерію. Тим часом зринула нова хвиля єхидних зауважень - мовляв, судячи з того, на який час призначено мітинг - ніхто із протестувальників не працює.
Наскільки я зрозуміла, організатори акції хотіли пообурюватися не так цінами, як якістю транспортних послуг.
Стало цікаво, скільки ж людей збереться. І чи будуть знайомі обличчя (або усім-знайомі-обличчя). Оскільки працюю, а до місця ще треба було дійти, то спізнилася туди майже на півгодини. Спочатку нікого й нічого не помітила. Тому подумала: або вже розійшлися, або так і не приходили. Тоді узріла купку із 5-7 людей, які мовчки тусувалися біля сходів будівлі. Неподалік - два міліціонери. Знайомих не побачила, то ж зупинилася дещо осторонь. Мітингувальники мовчали. Але тут один із них ввімкнув гучномовець і нагадав, що тема нашої сьогоднішньої зустрічі - перший день підвищення цін на проїзд. Далі - знову мовчанка. Після нетривалого спостереження (не більше 5 хвилин) - просто набридло - пішла звідти.
...І не пошкодувала, бо ще хвилин через 5 - суто випадково - зустріла Алічку (Aleechka).
Так і буває: коли спеціально до чогось готуєшся - як правило, нічого не вдається, а випадковості - це смак!))
На акцію закликали небайдужих. На таку-то годину, під мерію. Тим часом зринула нова хвиля єхидних зауважень - мовляв, судячи з того, на який час призначено мітинг - ніхто із протестувальників не працює.
Наскільки я зрозуміла, організатори акції хотіли пообурюватися не так цінами, як якістю транспортних послуг.
Стало цікаво, скільки ж людей збереться. І чи будуть знайомі обличчя (або усім-знайомі-обличчя). Оскільки працюю, а до місця ще треба було дійти, то спізнилася туди майже на півгодини. Спочатку нікого й нічого не помітила. Тому подумала: або вже розійшлися, або так і не приходили. Тоді узріла купку із 5-7 людей, які мовчки тусувалися біля сходів будівлі. Неподалік - два міліціонери. Знайомих не побачила, то ж зупинилася дещо осторонь. Мітингувальники мовчали. Але тут один із них ввімкнув гучномовець і нагадав, що тема нашої сьогоднішньої зустрічі - перший день підвищення цін на проїзд. Далі - знову мовчанка. Після нетривалого спостереження (не більше 5 хвилин) - просто набридло - пішла звідти.
...І не пошкодувала, бо ще хвилин через 5 - суто випадково - зустріла Алічку (Aleechka).
Так і буває: коли спеціально до чогось готуєшся - як правило, нічого не вдається, а випадковості - це смак!))