Реквієм за сплюндрованим Сатанівським кіркутом. Частина 1-ша
Сатанівський кіркут. Поховання XVIII ст. Цього вже ви не побачите.
Однією з найвизначніших історичних пам’яток Поділля до минулого року БУВ (на жаль, про це можна говорити лише у минулому часі) старовинний єврейський цвинтар в містечку Сатанів. Найдавніше зі знайдених тут поховань датується ще 1576 роком. На думку спеціалістів з юдаїки це був другий за значенням єврейський некрополь Європи, який поступався лише всесвітньо знаменитому цвинтарю в Празі.
Сатанівський кіркут. Поховання XVIII ст. Фото зроблене до акту вандалізму
От як описав кладовище Сатанова доктор мистецтвознавства Єврейського університету в Єрусалимі, фахівець із єврейського традиційного мистецтва Борис Хаймович: «Епітафії та оздоблення надгробків відображає найвищу художню майстерність. Літери епітафій ніби зійшли зі сторінок середньовічних єврейських рукописів; безперервне плетіння тваринних і рослинних мотивів прикрашає фасади надгробків. Фантазія єврейських художників була безмежною. Згодом, познайомившись з архівними фотографіями розписів на стінах дерев’яних синагог - жодна з них не збереглася - я зрозумів, що Сатанівський цвинтар був одним із останніх рідкісних фрагментів знищеної художньої культури східноєвропейських євреїв».
Сатанівський кіркут. Поховання XVIII ст. Внизу вигдяє верх міської брами (XV-XVІІІ ст) на горбі - оборонна синагога XVІ століття
Далі, перш ніж перейти до красивого, цікавого та пізнавального буде досить сумний вступ
Власне, надгробки та унікальне різьблення можна побачити й сьогодні, але сам цвинтар, як цілісна історична пам’ятка знищено. Чи то пак, - «впорядковано»… Некрополь було зухвало та безкарно сплюндровано ізраїльською організацією «Охалей Цадиким» («Шатра праведників») на чолі з громадянином Франції та Ізраїлю рабином Исраелем Габаєм. До того цей активний пан, який займається масштабним освоєнням чималих коштів, що збирається чи на по усьому світу, «покращив» десятки давніх цвинтарів по усій Україні, у тому числі й дуже красиве та унікальне кладовище Меджибожа.
Тепер це виглядає так...
«Ця неймовірно цінна історична пам’ятка більше не існує… Людина на ім’я Габай … і структури, що стоять за його діями, знищили її, - зазначає у своїй статті «Єврейський цвинтар у Сатанові: зруйнована пам’ятка єврейської культури» Борис Хаймович. - Вони [люди Габая] виривали з землі старі надгробки, як виривають зуби, вирівнювали поверхню землі, створювали потворні бетонні фундаменти і вставляли в них надгробки рівними рядами з рівними проміжками між ними, без жодного зв’язку з їх реальним місцем розташування та справжньою могилою. Якби родичі похованих тут були живі, вони б не знали, куди прийти помолитися. Ми ніколи раніше не стикалися з таким вандалізмом - новим типом вандалізму, який набирає обертів, на жаль, успішно...»
Занехаяна могила закатованих німцями євреїв. Гітлерівці замурували людей живцем у старому льосі
Покращувачів вона не зацікавила (принаймні станом на кінець літа 2021 року
Обурився вандалізмом і головний рабин Польщі та голова Равинської комісії Польщі з питань кладовищ Міхаель Шудрих. У своїй заяві він наголосив:
«Дії Меіра Габая абсолютно порушують єврейське [релігійне] законодавство. Існують й інші некрополі, осквернені паном Габаєм у Європі, включаючи Польщу. Те, що він єврей, не дає йому права глумитися над єврейськими цвинтарями, а той факт, що [Габай] релігійний, не дає йому санкцію на порушення єврейських законів».
Надгробки XVІІІ та самого початку ХІХ ст. Фото то плюндрування
Плюндрування Габаєм і Ко одного найвизначніших єврейських некрополів Європи викликало значний резонанс в Ізраїлі та Західній Європі, але чомусь абсолютно не зацікавило і не стурбувало пам’яткоохоронні структури Хмельньницької області та Міністерство культури України. Принаймні автору про хоч якусь реакцію, та спроби зупинити вандалізм з боку чиновників, які б мали турбуватися про збереження історичної та культурної спадщини, - невідомо.
Світлина 2006 року. Оригінал, на жаль, втрачено((((
Що до місцевої селищної влади - то тут навряд чи варто когось звинувачувати - зовні все виглядало більш ніж благосно та правильно - єврейська організація впорядковує єврейський ж цвинтар. Тут, здавалося би, можна лише потішитися. Зрозуміло, що у селищній раді фахівців з охорони пам'яток, які би могли зрозуміти, що під вигдядом впорядкування відбувається зухвале нищення памятки світового значеня - не могло бути навіть у принципі. Це не рівень селищної ради...
Зауважимо що пан Хаймович відкрито висловив сумніви у безкорисливості ребе Габая та його поплічників:
«Ймовірно, замовники та підрядники, взявши турботи про «святі могили» у свої руки, насамперед, стурбовані освоєнням коштів та створенням маршрутів для паломників, - зазначає мистецтвознавець у вже згаданій статті "Єврейський цвинтар у Сатанові: зруйнований пам'ятник єврейської культури". - Вони просто ігнорують наше спільне історичне минуле... ...Нібито «відновлюючи», а насправді руйнуючи наші пам'ятки, вони позбавляють нас нашої історії та культурної спадщини».
Тепер про красиве
Місцеві стели-мацеви вражають високохудожнім декором. Найкрасивіші датуються від XVІІІ та до початку XIХ століть - час на який випадає пік розквіту єврейського мистецтва різьблення по каменю.
Зразок різьблення. Тут дуже цікаві пелікани. Чому вони оселилися на єврейському надгробку читайте у наступних випусках "Віртуальних витрішок"
Тут знайдено 15 мацев XVI ст. та 27 - XVII ст. Усього ж на «старій» (від XVI до першої чверті ХІХ століття) ділянці кіркуту збереглися близько 500 надгробків. «Нова» частина, що охоплює час від середини XIX ст. та до середини ХХ-го, налічує майже 3000 мацев. Тобто некрополь використовувався чотири століття поспіль! Для порівняння - найдавніші надгробки на християнських цвинтарях Сатанова належать лише до самого кінця XVIII ст.
Сатанів. Єврейський цвинтар.
Надгробки в юдаїці - пам’ятки з досить багатошаровим змістом. Тут бачимо цікаві, часто поетичні, епітафії, вишукані барельєфи, кожен з яких несе багате смислове навантаження, витіюваті рослинні орнаменти та вибагливі шрифти. Найдавніші надгробки, однак, досить аскетичні - це просто кам’яна стела з епітафією та без найменшого натяку на декор.
«Канон» традиційної мацеви склався десь у першій половині XVII століття. У цей час надгробки набувають вигляду пишно декорованого стилізованого порталу, що символізує прохід в Райський сад й одночасно браму зруйнованого Храму.
Тут варто згадати вірш зі Псалмів:
«Це брама Господня, праведники в неї входять».
(Пс. 117/20).
Усередині порталу міститься епітафія. Зверху - декороване барельєфами навершя з обов'язковими літерами «пей» та «нун» - абревіатурою від «по нітман» (тут поховано).
Сатанів. Цвинтар. Поховання XVІІІ ст.
Іудаїзм, як й пізніше іслам, забороняє зображати людей. Тому в якості своєрідного портрета покійного використовували алегоричні барельєфи. Найбільше - звірів та птахів. Нижче ми розглянемо значення основних сюжетів.
Леви та єдинороги
Лев - чи не найпоширеніше зображення на мацевах. Серед них є такі, які мирно відпочивають, є й з агресивно роззявленими пащеками, зображенні ніби вони намагаються вкусити себе за кінчик хвоста. Але найбільше - «геральдичних». Останні, як вважають історики, запозичені з європейської традиції.
"Геральдичні леви". Сатанів. Цвинтар.
Аби зрозуміти таку популярність царя звірів, варто згадати фрагмент Тори, де йдеться, як праотець Яаків на смертному одрі благословляє своїх синів: «Молодий лев Ієгуда, від розтерзання, сину мій, ти відсторонився. Прихилив він колiна, лiг, як лев і як левиця, хто підійме його! Не відійде скіпетр [влади] від Iегуди і стило закону від нащадків його» (Берешит 49: 9-10).
Леви. Сатанів. Цвинтар. XVІІІ ст.
Тобто Ієгуда, тут порівнюється з левом. Відтак лев став своєрідними «тотемним» символом коліна Iєгуди (Юди).
Нащадки Ієгуди жили на півдні від початку єдиної єврейської держави. Коли та розпалася на Південне та Північне царства вони склали абсолютну більшісь населення півдня, а їх держава отримала назву Юдея. Крім коліна Юди в Юдеї жили коліна Леві и Біньяміна, але останнє було нечисельними і незабаром практично розчинилося серед нащадків Ієгуди. Інші 10 колін, які жили в Північному царстві Ізраїль згодом зникли з історичної арени (деталі - нижче). Відповідно майже всі сучасні євреї мають серед предків Ієгуду, а лев є символом усього єврейського народу.
"Геральдичні" леви. Межа XVІІІ-ХІХ століть. Сатанів.
Нагадаємо, що й цар Давид також походив з коліна Ієгуди, а його нащадок, згідно Тори, буде Машіахом (Месією). Тобто тут крім «тотемної» для абсолютної більшості євреїв тварини бачимо ще й зашифроване очікування приходу Машіаха. Звідси, до речі, популярність «геральдичних» левів, бо саме таке зображення найяскравіше відображає царський статус Месії.
Леви. XVІІІ ст.
Лев ліворуч більше схожий на собаку
Ще леви. Видно сліди недолугої очистки
Лев кусає свій хвіст. 18 століття
Добре видно, що у своїй більшості різьбярі досить туманно уявляли, що це за тварина, та як вона виглядає насправді. Часом царі звірів більше схожі на оброслих гривою патлатих вовків чи навіть на «скажених їжачків». Трапляються тварини з майже людськими обличчями та «козацькими» вусами. Пояснення просте - у старих рабиністичних книгах левів описували, як тварину, що зовні схожа на величезного вовка з майже людським обличчям, вусами, гривою та китичкою на хвості.
Лев з людським обличчям. ХІХ ст. Сатанів
Лев з людським обличчям. ХІХ ст. Сатанів
Лев з людським обличчям. ХІХ ст. Сатанів
Леви зустрічаються поодинці, парами а також у герці з єдинорогом. Останній сюжет надзвичайно популярний в традиційному єврейському мистецтві. Цей двобій можна побачити в оформлені давніх манускриптів, розписах синагог, ним прикрашали меблі, предмети повсякденного вжитку, ювелірні вироби тощо.
Герць лева та Єдинорога. 18 століття. Зверніть увагу на білочок. Про них ми розкажемо у наступному випуску "Віртуальних витрішок"
В одному з мідрашів розповідається, як Давид (тоді ще зовсім не цар) якось випасав отару та необачно видерся на спину велетенському єдинорогу - пастушок подумав, що то звичайна гора. Коли єдиноріг звівся на ноги то Давид опинився аж на небі й почав молити Господа, аби той повернув його на землю. Господь його почув та одразу ж відрядив на допомогу майбутньому цареві лева-переростка. Після бійки велетенський лев примусив єдинорога знову лягти і Давид зміг зійти на землю.
Тут леви мирно стоять. Досить рідкісний випадок. А от Єдинороги - лежать
Крім того у єврейській традиції герць лева та єдинорога також символізує очікування на прихід Машіаха (Месії).
Як вже сказано вище, після смерті царя Соломона (близько 928 р. до н.е.) до того єдина єврейська держава розпалася на Іудею та Ізраїль. В південній Іудеї опинилися коліна Єгуди, Леві і Біньяміна, а інші десять колін склали населення північного царства Ізраїль. Сусіди довго та люто ворогували, чим у 721 р. до н.е. підступно скористався ассірійський цар Саргон II. Він захопив охляле в усобиці Ізраїльське царство і забрав у полон усіх його жителів. З цього моменту десять із дванадцяти колін Ізраїлю зникли і вважаються «загубленими».
Герць лева та Єдинорога. 18 ст. Про зайця та лиса "Віртуальні витрішки" розкажуть згодом
Боротьба лева (втілення Іудеї) та єдинорога (втілення Ізраїлю) символізує давню ворожнечу та натякає на майбутній прихід Машіаха, після чого це одвічне протистояння нарешті закінчиться, 10 «загублених» колін знайдуться, весь єврейський народ знову об’єднається, а мертві - воскреснуть.
Єдинороги, які відпочивають на дуже красивому бароковому надгробку дівчини Сари. Межа 18-19 століть. Сатанів.
Зустрічаються й парні та поодинокі зображення войовничих єдинорогів. Це теж месіанський сюжет, що теж символізує об’єднання 12 колін , прихід Машіаха й очікування воскресіння з мертвих.
Не деяких надгробках можна побачити не войовничих, а досить таки сумирних єдинорогів, які мирно відпочивають. Тут крім вищезазначеного вони символізують також чистоту та цноту. Таких зазвичай зображували на могилах неодружених дівчат.
Ведмедики
Очікування приходу Машіаха та воскресіння з мертвих зашифровано й на давніх надгробках де зображено ведмедя, який сидить з галузками у лапах.
Ведмедик з Сатанівського кіркуту
Цей сюжет теж широко відомий в єврейському сакральному мистецтві. Галузки спочатку роз’єднуються (як колись Північне та Південне царства), а потім з’єднуються над головою тварини. Тут вони символізують спочатку роз’єднання, а потім об’єднання усіх дванадцяти колін після приходу Месії. Правда, в Сатанові бачимо лише натяк на майбутнє з’єднання галузок. Ці паростки, також, символізують Дерево Пізнання та Дерево Життя. В цьому сюжеті також бачимо відгомін псалмів царя Давида, де сказано: «Праведник, як пальма, розквітає, як кедр в Леваноні, возвиситься» (Тегілім 92:13)
Ведмедик. Сатанів.
Таким чином показується, шо небіжчик зображений у вигляді ведмедя з паростками пальми/кедра і є той самий, згаданий в псалмі праведник, який насолоджується новим життям в Райському саду. От бачите, яке багатюще значення простенького, на перший погляд, зображення.
Носії винограду. Сатанів. 19 століття
На інших мацевах бачимо, як два ведмеді, несуть на жердині грона винограду. Клишоногі з виноградом - це біблійні розвідники, які повертаються до єврейського народу в пустелю з доброю звісткою про родючість Ханаанської землі.
Ханаанські розвідники. Золото Емаль 12 століття. Франція (фото storico.beniculturali.it)
Цікаво, що старозаповітний (тобто єврейський) сюжет з розвідниками (людьми, а не ведмедями) спочатку набув широкого поширення в християнському сакральному мистецтві. Перший розвідник тут символізував Старий Заповіт, другий - Новий. Жердина з підвішеним виноградом - розп'ятого Христа, який мученицькою смертю на хресті поєднав Старий та Новий Заповіти. Першого розвідника зазвичай зображували з палицею сліпця - натяк, що юдеї не побачили в Христі Месії.
Згодом цей сюжет повернувся в єврейське мистецтво, однак враховуючи релігійну заборону на зображення людей юнаків-розвідників перетворили на ведмедів. Одночасно змінилося й тлумачення зображення. В єврейській традиції ведмеді з виноградом - нагадування, що в Кращому Світі праведного іудея чекає належна йому частка благ (виноград) Райського саду.
Ведмідь (по центру) не дуже схоже, але то саме він. Середина 18 століття.
Крім того ведмідь втілює в собі ідею воскресіння з мертвих. Восени ця тварина спускається в підземний барліг (могилу), та спочиває там до весни, після чого прокидається (воскресає) та виходить на сонце.
Надгробок з ведмедиком на могилі Брайни.
Ведмедів також традиційно зображували на надгробках людей які мали ім’я Дов або Бер - тобто Ведмідь.
В цій темі варто виокремити дуже красивий та багато декорований бароковий надгробок на могилі Брайни (дослівний переклад з їдиш «коричнева»), доньки Аарона, яка померла 1776 року. Тут ми теж бачимо симпатичну ведмедицю з галузками в оточені зайців та лисичок. Вірогідно замовник таким дивним чином вирішив відобразити ім’я похованої, провівши паралель між ним та коричневим хутром клишоногого.
Далі буде… Ми розкажемо про зайців, лисичок, оленів, вовків та різних пташок і зміюк
Нагадування
Подякувати автору за роботу та допомогти проекту «Віртуальні Витрішки» (витрати на поїздки, покупка екшн-відеокамери для зйомок відео тощо) можна переказавши кілька десятків гривень на картку ПБ 5168 7554 6511 0969.
Буду вдячний за репост в соціальних мережах.
Якщо цей випуск «Віртуальних витрішок» сподобався - не забудьте тицьнути лайк внизу. Та й за комент будемо вдячні.
Читайте по темі «Застигле в віках освідчення в коханні. Сатанів»