Про диваків, які змінюють наший світ
Є люди, які дивляться на цей світ не так як всі. І роблять не те, що робить решта. Вони не грають по чужим правилам. Вони встановлюють свої. Це творчі люди. Вони відчувають і думають власною головою. Прикро, що вони не завжди отримують належне, бо новатори рідко бувають гарними технологами або маркетологами. Їхніми ідеями часто користуються інші люди. Не такі творчі, але прагматичніші. Ті, що вміють краще рахувати. Але справжніх творців такі дрібниці, як слава чи гроші, ніколи не зупиняли.
Я іноді думаю, що у творчих людей просто така місія в житті - принести світло у цей світ, збагатити його. І це не залежить від їхнього бажання. Творчість посилається людині з небес. Я вірю, що іноді ми ідемо туди, куди нас ведуть наші янголи. Це може нам навіть зашкодити, але "відмовитись" від свого життєвого шляху неможливо. Так задумано вище :-)
Я хочу росказати про диваків з Fujifilm, які не стали робити те, що роблять усі. Вони пішли своїм шляхом. І створили неймовірну електронну матрицю, яка є серцем сучасного цифрового фотоапарата.
Нестандартні ідеї хлопців з Fujifilm мені настільки сподобались, що я вирішив підтримати їх фінансово. Минулого тижня купив фотоапарат Fujifilm X-M1з іноваційною матрицьою X-Trans.
В чому її іноваційність ?
Зараз роскажу.
Як відомо, будь-який колір це суміш основних (базових) кольорів: червоного, зеленого та синього, змішаних у різних пропорціях.
Тому, на сучасній фотоматриці один кольоровий піксел зображення створюється групою з трьох світлочутливих елементів, кожен з яких "бачить" лише свій колір: червоний, зелений або синій.
Перші виробники фотоматриць розташували ці групи з трьох елементів однаковими рядочками. Це було просто і технологічно. Але одразу ж проявилася проблема, якої не було у аналогової фотографії. На цифрових зображеннях з'явився муар. Це оптичний ефект, який створюється при накладанні якоїсь регулярної структури на зображенні на іншу регулярну структуру - рядочки і стопчики світлочутливих елементів самої фотоматриці.
Створення ефекту муару наглядно демонструє цей малюнок.
В реальному житті прикладів таких зображень зустрічається багато. Це різні тканини на одязі людей, дрібні архітектурні елементи (цегляна кладка у будинку вдалені).
Дивно, але наші очі не бачать муар, який бачить цифрова фотоматриця. Чому ?
Тому, що наші очі ... недосконалі - світлочутливі колбочки в оці розташовані хаотично.
По цій самій причині про муар ніхто не знав коли фотоапарати були фотоплівкові. Бо там хімічні світлочутливі крупинки фотоемульсії наносилися також хаотично. До того ж вони часто були різної форми та різних розмірів.
Фотоплівка під мікроскопом:
З муаром на цифрових фото треба було щось робити. Хтось перший з виробників вирішив поставити перед світлочутливими елементами, так званий, оптичний низькочастотний фільтр (OLPF), який робив зображення мутним, не таким чітким, але муар по цій причині, майже, не проявлявся. Решта виробників не замислюючись зробили так само. Ура, проблему вирішено !
Як було.
Як стало з антимуаровим фільтром.
Матриці, звісно, стали не такими чіткими і світлочутливими. Тому деталізацію зображення покращували підвищенням кількості світлочутливих елементів. Всі пам'ятають "гонку мегапікселів" ще кілька років тому ?
Так би воно все тривало б і зараз, якби якась світла голова не подумала: "А чому б не створити аналог фотоплівки в електронному варіанті ?". Що в лабораторіях Fujifilm і зробили - розташували світлочутливі елементи на матриці псевдохаотично на досить великій площі: 16x16 фотосенсорів. З такою псевдохаотичністю світлочутливих елементів муар вже не проявляється (за що і боролися), потреба в оптичному низькочастотному фільтрі відпала і його просто викинули.
Матриця стала отримувати більше світла. Стала більш чутливою: краще відчувати зображення при поганому освітленні і бачити ширший діапазон кольорів. А зображення стало відчутно чіткішим.
Як стало зараз в X-Trans.
Ну, хіба це не геніально ?!
Заради справедливості треба сказати про те, що компанія Sony випустила місяць назад свою нову флагманську беззеркалку Sony alpha 7r, яка також має повнокадрову матрицю без OLPF фільтра. Трохи раніше компанія Nikon випустила свій топовий фотоапарат d800e, схоже, на цій же матриці Sony.
Думаю, апарати гарні, але ціни теж.
Ціна Sony alpha 7r за тушку без об'єктива зараз більше 22000 грн., а Nikon d800e також без об'єктива коштує більше 23000 грн.
У Fujifilm зараз є 4 моделі фотоапаратів з великим APS-C сенсором X-Trans (x100, X-Pro1, X-E1, X-M1) та 2 моделі з сенсором X-Trans II другого покоління (x100s, X-E2).
Ціни більш гуманні. Наприклад, апарат Fujifilm X-M1 з оптично стабілізованим об'єктивом 16-50 мм f3.5 я взяв за 6600 грн. (курс зараз 8,3 грн/долар).
Якість нічних фото з несвітлосильним кітовим об'єктивом мене приємно вразила. До речі, Fujifilm X-M1 отримав золоту медаль відомого фотосайта www.dpreview.com після розгорнутого тестування. Цим хлопцям я довіряю.
http://www.dpreview.com/reviews/fujifilm-x-m1
Так що раджу придивитися до нових апаратів Фуджика X-серії (за виключенням X-A1). Вони іноваційні з прекрасним сенсором, супер-якісною оптикою та ще й і з доступною ціною.
Я іноді думаю, що у творчих людей просто така місія в житті - принести світло у цей світ, збагатити його. І це не залежить від їхнього бажання. Творчість посилається людині з небес. Я вірю, що іноді ми ідемо туди, куди нас ведуть наші янголи. Це може нам навіть зашкодити, але "відмовитись" від свого життєвого шляху неможливо. Так задумано вище :-)
Я хочу росказати про диваків з Fujifilm, які не стали робити те, що роблять усі. Вони пішли своїм шляхом. І створили неймовірну електронну матрицю, яка є серцем сучасного цифрового фотоапарата.
Нестандартні ідеї хлопців з Fujifilm мені настільки сподобались, що я вирішив підтримати їх фінансово. Минулого тижня купив фотоапарат Fujifilm X-M1з іноваційною матрицьою X-Trans.
В чому її іноваційність ?
Зараз роскажу.
Як відомо, будь-який колір це суміш основних (базових) кольорів: червоного, зеленого та синього, змішаних у різних пропорціях.
Тому, на сучасній фотоматриці один кольоровий піксел зображення створюється групою з трьох світлочутливих елементів, кожен з яких "бачить" лише свій колір: червоний, зелений або синій.
Перші виробники фотоматриць розташували ці групи з трьох елементів однаковими рядочками. Це було просто і технологічно. Але одразу ж проявилася проблема, якої не було у аналогової фотографії. На цифрових зображеннях з'явився муар. Це оптичний ефект, який створюється при накладанні якоїсь регулярної структури на зображенні на іншу регулярну структуру - рядочки і стопчики світлочутливих елементів самої фотоматриці.
Створення ефекту муару наглядно демонструє цей малюнок.
В реальному житті прикладів таких зображень зустрічається багато. Це різні тканини на одязі людей, дрібні архітектурні елементи (цегляна кладка у будинку вдалені).
Дивно, але наші очі не бачать муар, який бачить цифрова фотоматриця. Чому ?
Тому, що наші очі ... недосконалі - світлочутливі колбочки в оці розташовані хаотично.
По цій самій причині про муар ніхто не знав коли фотоапарати були фотоплівкові. Бо там хімічні світлочутливі крупинки фотоемульсії наносилися також хаотично. До того ж вони часто були різної форми та різних розмірів.
Фотоплівка під мікроскопом:
З муаром на цифрових фото треба було щось робити. Хтось перший з виробників вирішив поставити перед світлочутливими елементами, так званий, оптичний низькочастотний фільтр (OLPF), який робив зображення мутним, не таким чітким, але муар по цій причині, майже, не проявлявся. Решта виробників не замислюючись зробили так само. Ура, проблему вирішено !
Як було.
Як стало з антимуаровим фільтром.
Матриці, звісно, стали не такими чіткими і світлочутливими. Тому деталізацію зображення покращували підвищенням кількості світлочутливих елементів. Всі пам'ятають "гонку мегапікселів" ще кілька років тому ?
Так би воно все тривало б і зараз, якби якась світла голова не подумала: "А чому б не створити аналог фотоплівки в електронному варіанті ?". Що в лабораторіях Fujifilm і зробили - розташували світлочутливі елементи на матриці псевдохаотично на досить великій площі: 16x16 фотосенсорів. З такою псевдохаотичністю світлочутливих елементів муар вже не проявляється (за що і боролися), потреба в оптичному низькочастотному фільтрі відпала і його просто викинули.
Матриця стала отримувати більше світла. Стала більш чутливою: краще відчувати зображення при поганому освітленні і бачити ширший діапазон кольорів. А зображення стало відчутно чіткішим.
Як стало зараз в X-Trans.
Ну, хіба це не геніально ?!
Заради справедливості треба сказати про те, що компанія Sony випустила місяць назад свою нову флагманську беззеркалку Sony alpha 7r, яка також має повнокадрову матрицю без OLPF фільтра. Трохи раніше компанія Nikon випустила свій топовий фотоапарат d800e, схоже, на цій же матриці Sony.
Думаю, апарати гарні, але ціни теж.
Ціна Sony alpha 7r за тушку без об'єктива зараз більше 22000 грн., а Nikon d800e також без об'єктива коштує більше 23000 грн.
У Fujifilm зараз є 4 моделі фотоапаратів з великим APS-C сенсором X-Trans (x100, X-Pro1, X-E1, X-M1) та 2 моделі з сенсором X-Trans II другого покоління (x100s, X-E2).
Ціни більш гуманні. Наприклад, апарат Fujifilm X-M1 з оптично стабілізованим об'єктивом 16-50 мм f3.5 я взяв за 6600 грн. (курс зараз 8,3 грн/долар).
Якість нічних фото з несвітлосильним кітовим об'єктивом мене приємно вразила. До речі, Fujifilm X-M1 отримав золоту медаль відомого фотосайта www.dpreview.com після розгорнутого тестування. Цим хлопцям я довіряю.
http://www.dpreview.com/reviews/fujifilm-x-m1
Так що раджу придивитися до нових апаратів Фуджика X-серії (за виключенням X-A1). Вони іноваційні з прекрасним сенсором, супер-якісною оптикою та ще й і з доступною ціною.