Форман продовжує надихати
*думав що би його такого написати, аби привабити і заохотити інших до перегляду, але врешті все скочується до шаблонних фраз і риторики шкільних творів, тому вирішив написати коротко, сумбурно, рвано, не заморочуючись на естетичності словесних конструкцій*
Вчора. Після опівночі. "Любовні пригоди блондинки" (1965). Вкотре дивувався з достовірної псевдодокументальної візуальної манери. Під час деяких епізодів починало колоти серце від сміху. Часто впізнавав себе, друзів, рідню. Радості й натхнення мав ще більше ніж від попереднього фільму "Чорний Петр" (а від попереднього ще більше, ніж від... і т.д.). Вкотре дивувався зі свіжості й актуальності (навіть через майже 50 років) фільму, та й режисерської манери загалом. Мілош Форман - геній! (хоча стараюся не розкидатися цим словом, проте настав момент визнати геніальність). Після перегляду зацікавився чеською новою хвилею (якщо хтось має толкові поради - пишіть).
ПС. Даруйте за такі дикі й зухвалі спойлери (кадри з фільму).