Герої Крутьків (накидані)
Є одна душевна пісня, яку ми полюбляємо співати наприкінці гулянок-посиденьок, коли всі вже не те що хороші, а вже починають потрохи відлітати. Саме в такі моменти в нагоді стає "Картата сорочка":
Click to viewВ якийсь із днів минулого літа наше перекотиполе зупинилось біля одного мальовничого озера Лівобережжя. Того разу вечір плавно перейшов у світанок, а ми не особливо розуміли, коли пливли, а коли качались по траві. Десь опівночі (як підказує дата-час відео) нас пробило на славнозвісний екзистенціальний гімн. Виконувати мав я, але друзі перевершили усі сподівання (перепрошую в усіх музично грамотних, непитущих і матюкофобів):
пс. даруйте, можливо гумор дещо "внутрішній", "для своїх" так би мовити %)