Напевне, ніхто в Росії не знав би депутата Державної думи Іллю Костунова, як не знають 90 відсотків обранців від правлячої «Єдиної Росії», якщо б він не висловився кілька днів тому абсолютно категорично щодо інтелектуального рівня росіян: навіть «найтупіший депутат є розумнішим за середньостатистичного громадянина».
Навряд чи варто шукати кращої цитати для характеристики справжнього ставлення до виборців з боку народного обранця - справжнього, а не плакатного. І можна було б сподіватися, що комісія з етики нижньої палати російського парламенту якось відреагує на ситуацію із Костуновим.
Комісія дійсно збиралась. І дійсно розглядала справу Костунова - але не у зв’язку із його висловлюванням на адресу співгромадян, а у зв’язку з образливими словами депутата на адресу відомого телеведучого Володимира Познера.
Познер дозволив собі не погодитись із методами, якими діяли на українській території російські силовики, які захопили у Києві опозиціонера Леоніда Развозжаєва. Костунов, у найкращих традиціях свободи слова по-путінськи, почав вимагати, щоб Познера негайно звільнили із сервільного Першого телеканалу.
Але однопартійці Костунова у цих словах колеги нічого неприємного і образливого не побачили. І у висловлюваннях щодо російського національного інтелекту - також.
Ніяких санкцій - ну хоча б для вигляду - проти депутата застосовувати не стали. «Комісія обмежилася обговоренням цього питання, рішення про притягнення до будь-якої відповідальності ми не ухвалили», - повідомив журналістам голова етичного «трибуналу» Володимир Пехтін. І нагадав, що «трапляються випадки, коли з великого інтерв’ю ЗМІ вириває окремі фрагменти, у зв’язку з чим спотворюється сенс всього інтерв’ю». Отакої!
Між тим, сенс - в тому, що самі депутати саме так ставляться до лохів-співгромадян, завдяки політичній аморфності і безвідповідальності яких вони отримують доступ до чудової годівниці.
Костунов - можливо, тому, що молодий і недосвідчений - просто сказав те, про що вільно, із почуттям власної обраності розмовляють в кулуарах Державної думи, Верховної Ради та інших псевдопарламентів на пострадянському просторі. І карати його нема за що - просто потрібно пояснити, щоб у майбутньому, при згадці про виборців, славив їхній інтелект, що дозволив їм обрати таких чудових депутатів. Як зазначив пан Пехтін, «виховна робота пройшла по повній програмі».
Виховна робота з депутатом, який зневажає своїх співгромадян