Монастир Хор Вірап: 13 років у підземеллі, розлом цивілізацій та до чого тут Netflix?

[vladbespalov]

Монастир Хор Вірап оточений виноградниками та зеленими пасовищами - must see у Вірменії.

Більшість туристів їдуть туди на таксі, яке тут недороге. Але ми стараємося поринути у місцеву атмосферу і поїхали на локальному автобусі №467. Їздив він з автостанції біля залізничного за чітким графіком. На асфальті навіть написали маршрут кожного автобусу - розумна ідея. Для туристів навіть латиницею напис зробили. У дорозі трохи менше години, а ціна смішна /станом на 4.2019/ - 250 драм /на той час - 14₴/.
1.


Знайти у Єревані зранку відкрите кафе виявилося проблемним тож на допомогу прийшли булочки, які люб’язно продавала жіночка на вокзалі /вокзальна їжа - окрема історія/.
2.


Путівник по Вірменії: must see місця, скільки коштує житло та проїзд і що варто скуштувати
До самого монастиря приміський автобус не під’їжджає - від дороги треба пройти кілька хвилин пішки. Нас тут одразу атакував таксист, але ми були незворушні. По дорозі відкриваються краєвиди на монастир та виноградники.
3.


Щасливці у ясний день можуть побачити ще Арарат на фоні. Фото з Вікіпедії.


Здивувала велика кількість овець - у нас такі отари у Карпатах давно вже не бачив.
4.


Якщо в українській мові розповсюджений фразеологізм «біла ворона», то, наприклад, у польській - «чорна вівця». Хоча, як бачимо, «чорних овець» немало.
5.


Беруть в облогу електропідстанцію.
6.


Кладовище - як зріз місцевого життя. Могильні плити та паркани мало чим відрізняються від наших, а от хрести-хачкари, то це вже автентично.
7-8.




Х
ор Вірап,що у перекладі означає глибока яма, доволі розкручене туристичне місце. Не в останню чергу завдяки близькості до Єревану. Туристів /серед яких помічено багато французів/ привозять сюди пачками на великих автобусах.
9.


Монастир діючий /а отже без плати за вхід/ і веде своє літочислення аж з 642 року, але до наших днів збереглася церква Сурб Аствацацин /Богородиці/ 1662 року.
10.


До речі, монастир не просто так називається «глибока яма». Справа у тому, що за легендою саме тут протягом 13 років у підземеллі був ув’язнений Григорій Просвітитель який пізніше став католикосом /головою Вірменської церкви/. У ту яму можна спуститися, але там мало що цікавого і важко знімкувати.
11.


Краще фотографуватися на фоні монастиря та роздивлятися краєвиди.
12-13.




Цікаво, що чомусь типовий вірменський храм Netflix у серіалі «Останні царі» про Миколу ІІ показав як … російську. Дивно, що у кадр не попали золоті куполи, а саме Хор Вірап, який на той час перебував десь на задвірках Російської імперії та й архітектурно від Москви є вкрай далеко.

Click to view

У тому ж серіалі показали замок Тракай у Литві. Можливо задум був показати скільки народів поневолила імперія.
Всередині, які і притаманно Вірменській апостольській церкві, все доволі скромно.
14-15.




Деталі фасаду.
16-18.






Хор Вірап розташований у підніжжя священної для вірмен гори Арарат. Але тепер вона разом із прилеглими територіями у майже 30 тисяч км2 належить СССР передав Туреччині.
У похмуру погоду Арарат можна лише собі домалювати в уяві.
19.


Сам же кордон між Вірменією та сучасною Туреччиною, який закритий з 90-х, проходить буквально у кілометрі по річці Арас /Аракс/. Можна побачити прикордонні вишки, а якщо придивитися, то й мечеть у місті турецькому місті Аралик /на фотці не видно/. Тут проходить значно більше, ніж межа християнського та мусульманського світу. Це розлом на посткомуністичну державу та країну, яка взяла курс на вестернізацію ще у 20- роках, це й до того ж кордон між союзником Росії на Кавказі та країною НАТО.
20.


Прогулюємося вірменською провінцією: Гори, 90-ті, торт-кебаб, Єрітасардакан та будинки з туфу

Древній монастир Нораванк: вірменські храми, криваві скелі та хрести-хачкари

Монастир Ґегард та храм Гарні: перлина еллінізму, язичництво, таксист-кідала та базальтові стовпи

Поїздка на Севан: Засніжені гори, металобрухт, пустинні пляжі та монастир IX століття