Коли купував квитки думав, ну що будемо цих цілих 6 днів у
Мюнхені, адже місто було вщент розбито у Другу Світову? Згодом виявилося що і цього було мало, адже навколо столиці Баварії купа цікавих місць.
Один з них пішов на
казковий Нойшванштайн, що став прототипом замку Диснею.
Другого ми вирішили з’їздити до сусідньої Австрії - Зальцбургу та/або Інсбруку. Зійшлися на першому, бо саме там 5 грудня (напередодні Дня Святого Миколая) був парад Крампусів і з фінансового боку було зручніше, адже з Мюнхену можна було доїхати за
регіональним квитком Länder-Ticket на будь-якому поїзді на двох за 31 євро.
До того ж у цю вартість входив і міський транспорт у Мюнхені, що при вартості разового квитка у 2,9 євро дуже рятувало. Єдиний мінус - користуватися таким проїзним можна було з 9-ї ранку (то у будні, у вихідні з опівночі).
У Мюнхені послухалися додатку і сіли на східному залізничному вокзалі на поїзді - було забито (і тут таке буває - довелося стояти), але десь за 20 хвилин Катя сіла. Їхати з Мюнхену до Зальцбургу менше 2 годин (жодних паспортних контролів - навіть не одразу помічаєш що ти в іншій країні) - з Баварії сюди ближче і дешевше ніж їхати з Відня.
Джерело:
www.munich-to-vienna-via-salzburg.com Історія Зальцбургу тісно пов’язана з Баварією. Протягом багатьох років джерелом прибутку міста, де нині живе 150 тисяч осіб (4-е в Австрії), був видобуток і продаж солі. Назва міста Salz-burg перекладається як «Соляний за́мок».
Після прибуття одразу пішли у Lidl, але там не виявилося потрібних нам цукерок «Моцартівська кулька» - Mozartkugel. Справа у тому, що у Зальцбурзі народився всесвітньо відомий композитор Вольфганг Моцарт і його ім’я активно використовують маркетологи у просування іміджу міста.
Врятувала Billa - три цукерки коштували десь під євро за упаковку. Чому поперлися у супермаркет? Бо у магазинах у центрі ціна була вдвічі більша.
1-2.
Шоколадні цукерки всередині мають начинку з марципану. Кажуть, що їх винайшли через 100 років після смерті Моцарта.
Оскільки супермаркети були не в центрі, то подивилися на житлові районі. Попри наявності великої кількості упаковки на вулиці жодного поліетилену чи використаної упаковки. Чому? Штрафи, ментальність, прибирають?
3.
Далі було моє непродумане рішення (з огляду на брак часу - мали трохи більше 5 годин на огляда) підніматися на гору/в парк Kapuzinerberg (назва від на монастиря Капуцинів) на правому березі тутешньої річки Зальцах. Адже підйом висот склав 200 метрів і до того ж, пагорб був просто здоровенний (майже з дикою природою) - окрім нас та ще двох туристів з ПАР там ніхто не гуляв.
З іншого боку отримали не заюзані ракурси міста. З цієї точки здавалося, що ми десь у Карпатах.
4.
Зальцбург з одного боку оточений Альпами. І саме тут архітектура вдало вписалася у гірські пейзажі. Ех, нам би ще у Інсбрук зганяти…
Найближчою з них є гора Унтерсберг з висотою у 1972 метри. Це був головний плюс затяжного підйому.
5.
Трохи нижче ми знов опинилися в цивілізації.
6.
І тут була теж непоганий майданчик для фото. Забув вам представити споруду ліворуч у знімку - це пам’ятник свині фортеця Гогензальцбург. Споруда заснована у 1077 році (!) є однією з майже повністю збережених у Європі. Тому її брутальний вигляд виглядає цілком природно. Після Відня це друга найбільш відвідувана пам’ятка Австрії.
7.
Старе місто Зальцбургу (в основному на лівому березі) перебуває під охороною ЮНЕСКО.
У період свого найбільшого розквіту у XVI - на початку XVII століття у Зальцбург запросили італійських архітекторів які сильно його перебудували. Після цього місто отримало статус однією зі столиць європейського бароко.
8-9.
Проста табличка, але шрифт надає ефект старовини.
10.
Ще один ракурс на лівий берег. Так, лівий берег це не власна назва, якщо вам на думку прийшли спальники Києва чи Дніпра.
11-12.
Був ще один майданчик з видом на правий берег, але там мало чого цікавого. Спускаємося вниз.
13.
Переходимо через міст. В останні роки у Австрії були проведені різні акції аби привернути увагу до узаконення одностатевих шлюбів. З 1 січня 2019 року
це дозволили.
14.
У Зальзбурці потужна мережа тролейбусів, що доволі незвично для Західної Європи, де переважає трамвай. У місті понад 20 маршрутів. Один з них, до речі, ледь не їде під німецький кордон, так що якщо хочете сфоткатися з табличками Österreich чи Deutschland вам на «рогатий».
15.
Ми навмисне приїхали у перед Різдвяний час (початок грудня), адже ще немає драконівських цін, на вулицях є святкова ілюмінація і різдвяні ярмарки. Що ж до 20-х чисел грудня, то ви можете зустріти порожні вулиці - народ масово відпочиває з сім’ями.
16-18.
З 2002 року у громадських місцях Зальцбургу з’являються інсталяції сучасного мистецтва. Головна його мета - донести сенс та розкрити зміст, а не естетика.
Скульптура чоловіка з нейтральним виразом обличчя на золотій кулі автора Stephan Balkenhol зветься Sphaera («Сфера»). Є також подібна жінка (я не сфоткав). Цим чоловіком/жінкою може бути кожен. Вони не розповідають свою історію а просто відображають повсякденність лишаючись анонімними та емоційними. Кожен глядач має своє тлумачення. Яке у вас?
19.
На лівому березі теж є пагорб (але не такий високий) і також треба йти вгору у бік фортеці - відкривається можливість пофотографувати.
Довгий час Зальцбург був церковний князівством. У часи реформації (течія проти католицької церкви з її продажами індульгенціями, папською владою та повернення до першоджерел Біблії) Зальцбург став оплотом католизму.
20.
Вхід у фортецю Гогензальцбург платний - навіть на подвір’я. Для особливо ледачих (хоча для інвалідів, малих дітей чи старших це виправдано) зробили фунікулер. Підйом коштує 6,9 євро, а підйом/спуск - 8,6 євро з людини. В цілому по цінах у Lidl Австрія на око здалася дорожча на 10-20% (на продукти). До речі, австріяки та швейцарці світові лідери у будівництві підйомників - саме вони звели найдовшу канатку у світі «Крила Татеву» у Вірменії.
21.
Але й без оглядового майданчику на замку відкриваються добрі види.
22.
З цієї точки фортеця виглядає ще старішою - ніби на її білих стінах пил середньовіччя.
23.
Цікавинкою старого Зальцбургу є пасажі - проходи.
24.
З настанням вечора місто вмикає вогники. Зальцбург перетворюється на казку: пряничні будинки, гноми.
25-27.
Перед головною подією вечора 5 грудня (дізнаєтеся згодом) - прогулялися по правому берегу.
Театр з велопарковкою.
27.
Зазирнули у палац Мірабель і побачили розкішні барокові інтер’єри та деталі - це все безкоштовно. Пам’ятаєте ж що Зальцбург одна зі столиць цього стилю?
28.
На території - гарний сад, але взимку ним не насолодишся. З прикрас - статуї єдинорогів. Зазвичай леви чи античні статуї, а тут ці казкові персонажі.
29.
Ідеальні фасади, сіре небо, підсвітка з теплих кольорів - нагадує Скандинавію.
30.
Ну а потім настали казки зовсім не добрі - на вулицях почався парад Крампусів. Це персонаж з давніх легенд та страшилок приходить на День Святого Миколая замість нього. Своєрідний лихий демон Різдва: напів-козел, напів-демон. Чути цих нелюдей можна було здалека.
31.
Це популярна традиція у альпійських містах (кажуть, що має дохристиянське походження) - молоді хлопці (хоча зараз є і багато дівчат) перевдягалися в крампусів і починався Krampusrun або німецькою Krampuslauf (означає Крампус біжи).
Попереднього вечора, 5 грудня, у Ніч Крампуса або Krampusnacht, на вулицях з'являється злий волохатий чорт. Іноді разом зі Св. Миколаєм, іноді сам, Крампус навідується у домівки і на роботу до людей. Святий зазвичай вдягнений у церковну ризу єпископа, і несе золотий церемоніальний жезл. На відміну від Санта Клауса, відомого у Північній Америці, в цьому святкування Святий Миколай приходить лише до хороших діток, в той час як Крампус відповідальний за навідування поганих. Миколай дарує подарунки, в Крампус дарує вугілля і березові різочки.
Джерело:
Вікі32.
Вибачте за якість фото - але і так вийшли химерними через відсутність початкових функцій камери.
33-34.
І якщо Миколай чемних діток не сильно нагороджував дарунками, то волохаті крампуси на всі 100 лякали народ - чіплялися до дівчат і закривали їм на кілька секунд очі. Американці навіть
фільм жахів про них зняли.
Можете почути як Катя в кінці кричить.
Click to view
Хоча знайшлися і такі, хто глузував з чортів та робив з ними селфі.
35.
Це були ще ті емоції. Вражень на рік вперед!
37.
В цілому було три локації з парадом крампусів, але нам вистачило двох і ми поїхали у Мюнхен.
Зробимо фото-листівку на згадку.
37.
У поїзді Німецька залізниця підготувала маленький сюрприз - подарувала шоколадного Святого Миколая. Так що добро в кінці перемагає зло. Принаймні за версією німецьких залізничників!
38.
Вдома моя знайома приготувала типові німецько-баварські страви з пивом Hell (світлий лагер).
39.
Заснули і спали солодким сном, а ось чи насняться вам крампуси - покаже сьогоднішня ніч. Ха-ха-ха (злий сміх). :D
Завод зі спалювання сміття нагадує гламурний нічний клуб Грінцінг - побувати в австрійському селі не покидаючи Відень