Сігішоара: строкаті будинки, могутні вежі, дім Дракули та румунське пиво
Невелике містечко Сігішоара (не плутати з Тімішоарою) з його добре збереженими фортифікаційними спорудами часто називають перлиною Трансільванії. Знаходиться воно у центрі Румунії - між Брашовом та Клуж-Напокою.
Фото: romaniatourism.com
Попри невелику кількість населення (зараз тут живе менше 30 тисяч людей) старе місто захищено ЮНЕСКО, а на батьківщину Дракули прибувають туристи звідусіль.
Сюди ми планували їхати поїздом о 6-й ранку з Брашова, де мали базу. Але напередодні познайомилися з парою з Франківська у замку Пелеш і вони чисто випадково на машині їхали у наш день до Сігішоари!
- Ми вам заплатимо за ціною поїзда, - казав я їм.
- Не треба. Ми все рівно туди їдемо, - сказали нам Катя та Ростик.
До речі, їхали вони у Румунії по болгарському мультишенгену. Поїхати громадяни Україну можуть також і з візами Хорватії на 2 або багато вїздів.
Більш того, вони не тільки підвезли нас, а ще й пригостили обідом, попри наше віднєкування. Світ не без добрих людей - головне йому відкритися.
І от нам випала нагода проїхати крізь старовинні поселення, заснованими саксонцями-колоністами та побачити сільську Румунію.
Такою кількості овець та кукурудзи я ще не бачив.
1.
Трансільванські села.
2.
Цитадель Рупя.
3.
Старе місто у Сігішоарі - різнокольорові будиночки з книжки казок. Історичний центр є один з семи спадщини ЮНЕСКО у Румунії.
4.
Достатньо походити по горбистих вуличках.
5-9.
Найефектнішою спорудою центру є годинникова вежа.
10.
Рівно о півдні відбиває годинник. А от фігурки нажаль не рухаються.
11-13.
Виходить чоловік і б’є 12 разів у барабан.
14.
На вежі знаходиться оглядовий майданчик, а під нею - тур центр.
15.
Іншим визначним місцем, хоча естетично посереднім, є будинок, де народився Дракула. Навіть показують нібито його кімнату (ага, вже 500 років пройшло)
16-17.
Місцеві зробили з образу Брема Стокера (сам він жодного разу у Трансільванії не був) бізнес - дракулівське кафе у темряві, купа дрібниць з вампіром і так далі.
18.
Сам Цепеш від того плаче.
19.
Класичний вид.
20.
Окрім годинникової вежі є і інші потужні оборонні споруди, що оточують місто. Це мені нагадало Кам’янець-Подільський.
21.
Милість у деталях.
22.
Завдяки туристам розвивається готельний бізнес. Багато будинків перетворили на пансіони. Ціни десь по 20 євро.
23.
Яскраво навіть у дощ.
24.
Місцеве авто.
25.
Тут старе місто закінчується.
26.
Ось такі стовпчики можна побачити вздовж румунських доріг. Є вони навіть у містах.
27.
Маленькі циганчата просять гроші у туристів. На вокзалі причепився рожевощокий повненький хлопчик, додаючи італійською: mangiare collega (я голодний). Коли Катя назвала його «піська мала» він почав то повторювати. Було смішно. Нарешті мій підвищений тон та крик його матері змусили припинити його спроби.
28.
Як і у інших містах Румунії тут люблять підкреслювати колишню приналежність до Римської імперії.
29.
А от вже представник чисто румунської архітектури - православна церква.
30.
У місцевому ресторанчику замовили чорбу та пиво. Останнє коштувало як у Києві - десь 6 чи 7 лей (40-45 гривень), а наші попутники - картоплю фрі та відбивні. Подивіться на порції!
31-33.
Дякуємо Вам Катя та Ростик!
34.
Неоднозначний Бухарест: Париж Сходу, треш та перл Майкла Джексона
Їдемо у Румунію: як дешево дістатися, де жити, що подивитися і які там ціни
Як ми побували у Румунії за 240 гривень
Веселий цвинтар або неординарне ставлення до смертi
Карпатська готика - унікальні дерев’яні церкви Бирсани
Королівський палац Пелеш - перлина, яку король віддав за 30 мільйонів євро
Знайомтесь: CFR - румунські залізниці
Трансільванський Брашов: серце Румунії, саксонці, чорна церква та гора Тампа