Приходилось бувати на таких весіллях.
Як на мене все занадто розтягнено в часі і трохи стомлює.
До кульмінаційного моменту весілля я як правило не добував.
Кульмінація настає приблизно о першій-третій годині ночі
коли 300/400 гостей молодого (жениха) зустрічаються
з такою самою кількістю гостей від молодої (нареченої)
десь посередині села. Ну там потім все швидко.
Якась година/півтора стояння/топтання і ..................
Далі я не знаю бо вважаю свій обов'язок почесного
гостя виконаним і тікаю додому.
Ще запам'яталася традиція ховати молодого від гостей.
Я власне до нього і через нього приїхав, а тут виявилось
його тримають в окремій кімнаті де він сидить за
багато накритим столом. Правда і там його знайти важко.
По перше не пускають, а по друге перед ним на столі
стоїть ялинка трохи менша ніж в крємльовском дворце
сьєздов на новий рік.
Батько молодого мене як великого начальника по-блату
в ту кімнатку запустив і я як послідній дурень постоявши
там з хвилину почав гукати:
- Степане! Степане ти деее!
Степан який за тою ялицею відсидів чемно вже кілька
годин показав голову і чомусь не дуже весело зітхнув:
- Та тут я.
Ну то думка необьєктивна звичайно, а моя.
Я відома язва і критикан тому не звертайте уваги.
Правда вважаю своїм обов'язком попередити
любителів екзотики :
- не думайте коли вам заманеться виходити на перекур!
Після такого перекуру ви можете вернутись в палатку
де вже немає столів з закусками, а все прибрано бо
всім положено танцювати. Випити правда дадуть
в другім місці, але з закуски тільки квашені огірки.
Якщо ви як і я не підготовлені на УРА! сприймати
всі народні традиції гуцульське весілля найкраще
спостерігати на відео або фото.
Там краса! Там неповторність і колорит!
Та ось я вам покажу!
Ой! Перепрошую! То не то фото! То хтось із гостей!
фото раз.
фото два.
Погодьтеся що це справді красиво!
Але такої краси ви вже не побачите.
Як казав їхній поет:
-О, времена! О, нравы!
Глобалізаційні процеси добралися і в наші гори.
Разом з ними в Карпати доїхали і дебілізаційні тенденції.
Ось так виглядає імпровізоване сучасністю весілля
..
Сільський голова вихваляється що ці імпровізовані весілля вони проводять з діда-прадіда,
і з гордістю називає своє село колискою національного відродження.
На присутні всі традиційні персонажі такі, як Жид, Лікар, Баба з козою, а також Дружби та Дружки.
Однак найбільше здивування і веселощі у перехожих викликав
гурт… стриптизерок, який ганяв на рожевій машині по цілому селу.
Розважали гостей перебрані «Потап і Настя Каменських».
Без національних українських героїв Потапа і Насті та без стриптизерок це виглядає так:
Звісно, селяни щедрували, однак найбільше розвеселило всіх чорне кошеня, яке закутали у наволочку від подушки. З’ясувалося, «молода» вийшла заміж за негра...
Якщо в колиску національного відродження поміщаються Потап, Настя, стриптизерки і негр хочеться сказати
Д О Ж И Л И С Я !
http://report.if.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=7265:2011-01-20-09-53-20&catid=73:2009-11-20-12-06-35