Люблю обидва альбоми. У першому більше старого С.К.А.Й.'ю, який колись був відомий однією піснею з радіо, а інші лиш інтернетом гуляли як mp3. Другий мені мало подобався в момент виходу, будучи пригладжено-попсовим, але він грав зі мною у довгу, й досі гуляє зі мною містом.
Серед цих пісень десь є настрій, який важко вербалізувати. Така туга, важкість за стільки всякого болю у твоєму житті, і навкруги, і болю взагалі у світі; крізь це все ти таки несеш своє світло, і йдеш на нього. Наче посміхаєшся десь тихо, всередині, при цьому бачучи і розуміючи всю дичину що відбувається.
Словами виходить банально, проте музично саме такого, цієї тонкої настройки я не знаходив більш ніде. Найдорожче що дарує група.