Сидимо ми в автобусі, що підвозить нас до автозаправки. Я ненароком згадую, що було б добре коли за нами приїде велика машина, бо в маленьку ми точно не помістимося, тим паче падати на великій завжди веселіше. Отож, доїдаючи Франківські бутіки грузимося в ГАЗ-66. Хто знає що це, той маладец! Піднімаємося, милуємося... Приїхали... Їсти не дали! ( Read more... )