АРТИЛЛЕРИСТ
Сьогодні прийшла звістка, що до України повернуто архів Олега Ольжича.
А лише три дні тому мені пощастило натрапити на підбірку його віршів. Російською.
Я й досі навіть не знаю його біографії, але справжня біографія поета - то його кращі вірші.
Один з них я наважилася перекласти на українську - з перекладу на російську Володимира Яськіва.
Це не точний переклад, це - осучаснено до сьогоднішніх подій.
Нехай наші хлопці на передовій це теж побачать, хай дізнаються теж, що думав Олег Ольжич про наше майбутнє в далекому від нас 1944-му.
Сподіваюся, тут в коментарях знайдеться хтось, хто знає напам`ять оригінал.
Сподіваюся, що нам не доведеться більше шукати вірші наших поетів десь за кордоном. Нашої України.
Ніколи більше!
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
(1907-1944)
Уже будущее жадным коршуном
распростёрло крылья над страной.
...Я проеду мальчиком восторженным
на лохматой лошади смешной.
Знов минуле яструбом кривавим
До Вкраїни тягне пазурі.
Я проїду дівчинкою жвавою
На крилатій збуреній зорі.
Будет небо голубеть над каждым деревом:
ветви в спелых вишнях, как в крови...
Не устанет за день артиллерия
о победах радостно трубить.
Буде небо синіти над вишнями,
Будуть вишні білі як фата, -
Віщувати перемогу грізно
Більше не замориться арта!
Будет ночь сквозь слёзы улыбаться
звёздами - тревожно и светло...
Когда хочется с Савраской целоваться...
или птицей биться о стекло.
Буде ніч крізь сльози посміхатися
Зорями - тривожна та ясна...
Коли хочеться із милим цілуватися,
Бо навколо вже - весна, весна, весна!
А лише три дні тому мені пощастило натрапити на підбірку його віршів. Російською.
Я й досі навіть не знаю його біографії, але справжня біографія поета - то його кращі вірші.
Один з них я наважилася перекласти на українську - з перекладу на російську Володимира Яськіва.
Це не точний переклад, це - осучаснено до сьогоднішніх подій.
Нехай наші хлопці на передовій це теж побачать, хай дізнаються теж, що думав Олег Ольжич про наше майбутнє в далекому від нас 1944-му.
Сподіваюся, тут в коментарях знайдеться хтось, хто знає напам`ять оригінал.
Сподіваюся, що нам не доведеться більше шукати вірші наших поетів десь за кордоном. Нашої України.
Ніколи більше!
ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ
(1907-1944)
Уже будущее жадным коршуном
распростёрло крылья над страной.
...Я проеду мальчиком восторженным
на лохматой лошади смешной.
Знов минуле яструбом кривавим
До Вкраїни тягне пазурі.
Я проїду дівчинкою жвавою
На крилатій збуреній зорі.
Будет небо голубеть над каждым деревом:
ветви в спелых вишнях, как в крови...
Не устанет за день артиллерия
о победах радостно трубить.
Буде небо синіти над вишнями,
Будуть вишні білі як фата, -
Віщувати перемогу грізно
Більше не замориться арта!
Будет ночь сквозь слёзы улыбаться
звёздами - тревожно и светло...
Когда хочется с Савраской целоваться...
или птицей биться о стекло.
Буде ніч крізь сльози посміхатися
Зорями - тривожна та ясна...
Коли хочеться із милим цілуватися,
Бо навколо вже - весна, весна, весна!