Вигини тіла і рік, хребтів та твого обличчя, коли усміхаєшся у присмерку дня чи світанковій млі. Відлік літа минає, залишаючи тихий щем, спогади, віхи, ключові речі, які не затруться до наступного року... Джаз, вечірні вечори, пусті безлюдні вулиці, захід сонця над шпалами, ріками, морями...мости і залізні дороги - вирватися із круговерті міста, ( Read more... )