Кожному своє, а кантрійщику - болото
Вже кілька днів у Вінниці йдуть грозові і не дуже дощі. А мій Trek отримав оновку, яку обов'язково слід протестити як слід - покришки.
До цього я їздив на 5річної давності покришках Bontrager Jones ACX 2,2. Передня має поріз корда, задня реально напівспущена, так як на стільки вже трухнява, що при нормальному тиску камера вириває покришку з обода. На поворотах носило як по піску.
- доброе утро :)
- Дорофф. Не густо зранку в асьці
- я ток ща понял, что сегодня субота )
- бгии))
дафай кататись
а то нудно
- я ток за, ток позаквтракаю
Довго не думали - поїхали в Лісопарк тестувати вологу ХС трасу до майбутніх змагань. Особисто я розраховував такого рівня болота, що третину траси доведеться йти пішки. Але надиво так не було. Абсолютно все виявилось проїжджабельним на всі 100%, хоча я й зловив один сильний занос. Напарнику було важче - перший раз на трасі плюс передня покришка стерта до напівсліку плюс звикання до контактів:
До оз. Гуральня докотились з падіннями.
Стихія так сильно розбушувалась останні дні, що лісом валяється повно гілля з листям а також повалено чимало молодих дерев.
І тільки ми встигли прибрати одне з таких дерев із траси, як я відчув що в мене спускає заднє колесо. Триндець! Перший нормальний виїзд на нових покришках і відразу прокол. Причому це перший з моїх проколів, коли я так і не зміг виявити причину - жодних інородних предметів не знайдено. Абідна, аднака! Ремонтуюсь. Тут інший попандос, пардон за мій хвранцузький ізик. Латка не хоче приклеюватись. Дивина та й годі - я ними вже два роки клеївся і в дощ і в спеку, і все було успішно. З горем пополам якось залатав, і більше мене колесо не турбувало.
Одне з повалених дерев на останньому тягуні так і не вдалось забрати з дороги. Потрібна пилка. Але якщо відразу за поворотом взяти вліво, то по крайній колії можна проїхати завалене місце. Дрібні ломачки взагалі не забирали, так як вони додають свого шарму крос-кантрійній трасі.
Перше коло проїхали повільно, освоюючись. На другому піддали жарку + Oljec здавав екзамен по запам'ятовуванню траси. На третьому колі кожен їхав своїм темпом, знову ж не без падінь, і в результаті обоє зрізали :)
Траса на диво кайфова і приємна. Можна буде сміливо проводити змагання якщо дощі все так і продовжуватимуться, як прогнозують відповідні служби. Минулого року ніби хотіли відмінити змагання через можливий дощ, але його не було. Особисто я тепер не бачу сенсу ні у відміні ні у перенесенні і з радістю повторю сьогоднішній болотний заїзд
Кілька слів про покришки.
Накат - збільшився. Шум - зменшився. Водою і болотом кидаються менше, і при цьому від болота очищуються прекрасно. В поворотах на вологому грунті входять в занос, але досить м'яко і прогнозовано. Єдиний на даний момент виявлений мінус - це відверто погана поведінка при наїзді на дрібні гілячки (10-20см.). Від них руль кидає як реанімаційного від дефібрилятора. Мабуть це обумовлено досить рідким малюнком протектора на крайніх лініях покришки.
Після цього всього попили кваску і рушили на Вишенське озеро омолодити вигляд скакунів
Після водних процедур:
P.S. Дяка Oljec за як завжди чудову компанію і фотофакти :)
До цього я їздив на 5річної давності покришках Bontrager Jones ACX 2,2. Передня має поріз корда, задня реально напівспущена, так як на стільки вже трухнява, що при нормальному тиску камера вириває покришку з обода. На поворотах носило як по піску.
- доброе утро :)
- Дорофф. Не густо зранку в асьці
- я ток ща понял, что сегодня субота )
- бгии))
дафай кататись
а то нудно
- я ток за, ток позаквтракаю
Довго не думали - поїхали в Лісопарк тестувати вологу ХС трасу до майбутніх змагань. Особисто я розраховував такого рівня болота, що третину траси доведеться йти пішки. Але надиво так не було. Абсолютно все виявилось проїжджабельним на всі 100%, хоча я й зловив один сильний занос. Напарнику було важче - перший раз на трасі плюс передня покришка стерта до напівсліку плюс звикання до контактів:
До оз. Гуральня докотились з падіннями.
Стихія так сильно розбушувалась останні дні, що лісом валяється повно гілля з листям а також повалено чимало молодих дерев.
І тільки ми встигли прибрати одне з таких дерев із траси, як я відчув що в мене спускає заднє колесо. Триндець! Перший нормальний виїзд на нових покришках і відразу прокол. Причому це перший з моїх проколів, коли я так і не зміг виявити причину - жодних інородних предметів не знайдено. Абідна, аднака! Ремонтуюсь. Тут інший попандос, пардон за мій хвранцузький ізик. Латка не хоче приклеюватись. Дивина та й годі - я ними вже два роки клеївся і в дощ і в спеку, і все було успішно. З горем пополам якось залатав, і більше мене колесо не турбувало.
Одне з повалених дерев на останньому тягуні так і не вдалось забрати з дороги. Потрібна пилка. Але якщо відразу за поворотом взяти вліво, то по крайній колії можна проїхати завалене місце. Дрібні ломачки взагалі не забирали, так як вони додають свого шарму крос-кантрійній трасі.
Перше коло проїхали повільно, освоюючись. На другому піддали жарку + Oljec здавав екзамен по запам'ятовуванню траси. На третьому колі кожен їхав своїм темпом, знову ж не без падінь, і в результаті обоє зрізали :)
Траса на диво кайфова і приємна. Можна буде сміливо проводити змагання якщо дощі все так і продовжуватимуться, як прогнозують відповідні служби. Минулого року ніби хотіли відмінити змагання через можливий дощ, але його не було. Особисто я тепер не бачу сенсу ні у відміні ні у перенесенні і з радістю повторю сьогоднішній болотний заїзд
Кілька слів про покришки.
Накат - збільшився. Шум - зменшився. Водою і болотом кидаються менше, і при цьому від болота очищуються прекрасно. В поворотах на вологому грунті входять в занос, але досить м'яко і прогнозовано. Єдиний на даний момент виявлений мінус - це відверто погана поведінка при наїзді на дрібні гілячки (10-20см.). Від них руль кидає як реанімаційного від дефібрилятора. Мабуть це обумовлено досить рідким малюнком протектора на крайніх лініях покришки.
Після цього всього попили кваску і рушили на Вишенське озеро омолодити вигляд скакунів
Після водних процедур:
P.S. Дяка Oljec за як завжди чудову компанію і фотофакти :)