Повстанський рух на Луганщині 1921-1923 рр. Провокативні методи та спецзагони ВЧК
Originally posted by bilozerska at Повстанський рух на Луганщині 1921-1923 рр. Провокативні методи та спецзагони ВЧК
(По-русски читать тут)
Екс-очільник Луганської "Свободи" пан Дмитро Снєгірьов надіслав мені серію власних історичних статей про повстанський рух на Луганщині. Поки що - про початок 20-х років, далі обіцяє надіслати матеріали про діяльність ОУН-УПА на східній Україні і про псевдобоївки УПА (насправді - загони НКВД). Він каже, що зараз є проблеми з поширенням такої інформації.
Розміщую тут "на пробу" одну з цих статей. А ви напишіть у коментарі, цікаво вам це чи ні, і чи продовжувати мені публікувати такі матеріали.
**********************************************
Під час придушення повстанського руху на Луганщині у 1921-1923 рр. ВЧК використовувались провокативні методи та діяльність псевдоповстанських загонів.
У березні 1921 р. 5-й Всеукраїнський з'їзд Рад, організований більшовиками, прийняв рішення щодо посилення боротьби з "бандитизмом", тобто проти всіх своїх політичних супротивників, оголосивши це"государственной задачей первостепенной важности". У лютому 1921 р. тодішній головнокомандуючий всіма збройними силами Російської республіки Л.Камєнєв у доповіді В.Леніну про стан боротьби з бандитизмом змушений був визнати, що: "Банди на території Правобережної України мають характер місцевих організацій, які користуються підтримкою та співчуттям місцевого населення. Сила банд коливається від 100-250 бійців та має загальну чисельність близько 2500 бійців". У липні 1921 р. у офіційній доповідній того ж Камєнєва згадується 18 повстанських загонів тільки у Донбасі, які об'єднували близько 1500 кіннотників та мали 19 кулеметів.
На момент описуваних нами подій повітові надзвичайні комісії на Україні були ліквідовані - через відсутність відповідної кількості працівників. Їх місце зайняли так звані політбюро, які входили на автономних правах до міліції. Повітові ЧК були збережені тільки в небагатьох, особливо важливих центрах Донбасу, наприклад, у Маріуполі. Керівництво УЧК тому були завжди відомими працівниками, які направлялися на свою посаду з досить високих посад в апараті губчека.
( Далі )
(По-русски читать тут)
Екс-очільник Луганської "Свободи" пан Дмитро Снєгірьов надіслав мені серію власних історичних статей про повстанський рух на Луганщині. Поки що - про початок 20-х років, далі обіцяє надіслати матеріали про діяльність ОУН-УПА на східній Україні і про псевдобоївки УПА (насправді - загони НКВД). Він каже, що зараз є проблеми з поширенням такої інформації.
Розміщую тут "на пробу" одну з цих статей. А ви напишіть у коментарі, цікаво вам це чи ні, і чи продовжувати мені публікувати такі матеріали.
**********************************************
Під час придушення повстанського руху на Луганщині у 1921-1923 рр. ВЧК використовувались провокативні методи та діяльність псевдоповстанських загонів.
У березні 1921 р. 5-й Всеукраїнський з'їзд Рад, організований більшовиками, прийняв рішення щодо посилення боротьби з "бандитизмом", тобто проти всіх своїх політичних супротивників, оголосивши це"государственной задачей первостепенной важности". У лютому 1921 р. тодішній головнокомандуючий всіма збройними силами Російської республіки Л.Камєнєв у доповіді В.Леніну про стан боротьби з бандитизмом змушений був визнати, що: "Банди на території Правобережної України мають характер місцевих організацій, які користуються підтримкою та співчуттям місцевого населення. Сила банд коливається від 100-250 бійців та має загальну чисельність близько 2500 бійців". У липні 1921 р. у офіційній доповідній того ж Камєнєва згадується 18 повстанських загонів тільки у Донбасі, які об'єднували близько 1500 кіннотників та мали 19 кулеметів.
На момент описуваних нами подій повітові надзвичайні комісії на Україні були ліквідовані - через відсутність відповідної кількості працівників. Їх місце зайняли так звані політбюро, які входили на автономних правах до міліції. Повітові ЧК були збережені тільки в небагатьох, особливо важливих центрах Донбасу, наприклад, у Маріуполі. Керівництво УЧК тому були завжди відомими працівниками, які направлялися на свою посаду з досить високих посад в апараті губчека.
( Далі )