Заморочка з бісеру в поміч

May 05, 2010 19:55

Ніщо так не сповіщує про людину, як його прикраси. Чи то з напівдорогоцінного каміння, чи етнічні традиційні візерунки, чи металеві кулони - малесенький аксесуарчик, але доречний і влучний може стати акцентом образу. Крім того,  може дати влучну характеристику міркуванням та вподобанням. Я за повернення аксесуарам первинного оберевого змісту. Тому, як зроблю руками заморочку - одразу дарую. Най людина носить із задоволенням, а річ, зроблена з натхнення оживає, знайшовши свого справжнього хазяїна.

Характер оберегових та амулетованих прекрас ще той. Наприклад, робиш одній людині - а він проситься до іншої, або зазвичай.. зазвичай в мене нічого не залежується - залишаються на згадку лише фотографії. А ще я їх інколи провідую))), своїх бісерних діток.
Ось ця, простенька на вигляд річ, плелася особисто для дівчини. Налаштована на неї одразу - і кольором і камінням (рожевий та білий бісер, крихти цитринів).




Тому схотілося назвати комірець "Дівочі Зубчики". Ніжно, невибагливо й просто виглядає, як на мене.

А ось цей чоловічий гердан народжувався досить довго. Візерунки складалися самі по собі. Робила для одного хлопчика, а він вже готовим попросився до товариша мого  чоловіка. Потім сама зрозуміла чому - хлопчина б сам не розкрив закладене в герданчик. А налаштувала я його вже зовсім по-дорослому, не як на хлопчика.  Тому - патріотичний, павучий,, налаштований на пробудження сили воїна з серця.  Народження Джури таке ім"я дала.




символи, павучність

Previous post Next post
Up