...або Політичний тоталізатор
В медіа величезна кількість відомих політиків, авторитетних журналістів, активних блогерів та просто анонімних коментаторів намагаються передбачити поведінку третього президента перед другим туром. Різні автори, в залежності від ступені власної заангажованості висувають різні версії.
Скажімо, Ігор Жданов
пише про такі можливі сценарії:
«У Віктора Ющенка перед остаточним голосуванням 7 лютого буде декілька альтернатив: підтримати Юлію Тимошенко; підтримати Віктора Януковича; закликати голосувати “проти всіх” або не приходити на виборчі дільниці.»
Автор статті схиляється до двох останніх варіантів. інші аналітики, в залежності від свого політичного забарвлення (та, безумовно, ходу думок:) говорять про різні варіанти підтримки Віктора Януковича чи Юлії Тимошенко.
Але, як ви вже здогадалися, жодна з цих версій не підтвердиться. Все, що залишиться 3-му Президенту між першим та другим туром це осмислювати своє роль в історії та подумки перебирати різні варіанти подальшого життя. Оскільки перше хочеться бачити максимально значущим, а друге максимально теплим, вірогідність дій, що можуть бути чи здатися радикальними, неприродними, слизькими, кон’юнктурними є мінімальна. Навіть президенти, що запам’яталися неоднозначними чи жорсткими діями в кінці строку не зважалися на подібне. Останній приклад - Леонід Кучма, що незважаючи на жахливу репутацію на Заході не зважився на розгін Майдану.
Якщо на початку терміну президент має мандат довіри, то в кінці він є кульгавою качкою (американський термін), що нездатна на дію, а якщо здатна, то ця дія матиме мінімальну легітимність та не буде сприйнята. Тут би згадати радянське армійське прислів’я про наказ, що не треба виконувати, бо ж його можуть незабаром відмінити.
Тож зважаючи на досвід попередників та природню нерішучисть, Віктор Андрійович поводитиметься максимально обережно. Хоча це, безумовно не звільнить його від необхідності щось казати про другий тур. Найбільш вірогідним є те, що Президент як буде промовляти довго, але не скаже нічого (на перший погляд). Втім, в тому можна буде побачити такі елементи.
Тези:
- Нейтральна позиція президента, як державника, що має виступити гарантом дотримання конституції;
- Український народ достатньо мудрий, щоби примудритися зробити правильний вибір навіть у такій ситуації;
- Найголовніше: «Народ має не лише обрати президента, але й змусити його зробити в державі необхідні перетворення. Народ має змусити будь-якого президента працювати на Україну, в тому є сила народу. Вибори не закінчуються 17 січня та 7 лютого. Ви маєте окреслювати свою позицію щодня, і щодня маєте доводити новій владі, що вода слуга народу, а не народ її слуга»..