У львівському виданні "Письмо з Просвіти" за січень 1922-го знайшов згадку про те, що в таборі інтернованих денікінців, яких англійці вивезли до Єгипту, виник український гурток і видавався часопис "На руїнах". Спочатку - у таборі Таль-хиб-Кебір (у російських джерелах - Тэль эль-Кебир, Тель эль-Кебир), а потім і в Сіді-Бішгр, неподалік Александрії
(
Read more... )
У книзі Адольфа Гладиловича "Українці в Тунісі" (Дрогобич: Коло, 2005)згадано: "друковано й розповсюджувано між франкомовним населенням країни листівки з інформацією про Україну", є репродукція першої сторінки цієї листівки з підписом "Чотиристорінкова французькомовна листівка, яку випустила друком Українська громада в Бен-Метірі 1949 року з інформаціями про український народ".
Цю листівку, зокрема, поширювали на концерті українського хору 17 грудня 1949 року, про що автор писав так: "При дверях, разом із програмками нашого концерту, гості дістають інформаційну листівку, яку ми видрукували, щоб хоч трохи ознайомити чужинців з нашою далекою Батьківщиною. Листівка написана по-французькому і має чотири сторінки. На першій сторінці - Тризуб, напис "Україна - забутий край" і мапа Європи з накресленою на ній територією України. На другій і третій сторінках, під заголовком "Французи говорять про Україну", зацитовано відгуки визначних французів - Делямара, Роже Тіссерана, Марі Шеррер, Вольтера та Андре П’єра - про нашу Батьківщину. На четвертій сторінці, під заголовком "Чи знаєте?", згадали ми про деякі історичні факти, що свідчать про французько-українську приязнь від найдавніших часів. Листівку закінчують "Декілька інформацій про сучасну Україну". В залі багато осіб цікавляться і програмкою нашого вечора, і листівкою".
На другому концерті, наступного року, роздавали ті самі, "минулорічні" листівки.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment