Електоральний сценарій альтернативних виборів в Білорусі 1994
Отже, Зенон Позняк та інші вмовили балотуватися на перших виборах Президента Білорусі Василя Бикова як незалежного кандидата. Шушкевич відмовився від балотування і зняв свою кандидатуру на користь Бикова. Таким чином Биков акумулював весь національно та ліберально орієнтований електорат. Але не тільки. На вибори він іде не під гаслами БНФ (яка його,тим не менш, підтримує) а як своєрідний національний моральний авторитет. Він ветеран другої світової, і за нього голосує частина людей старшого покоління навіть дуже совкових поглядів. Перший тур такий:
Лукшенко 39%
Биков 31%
Кебич 15%
решту ділять Дубко і Новіков.
Перед другим туром Бикова підтримує Кебіч, Дубко і Новіков заявляють про нейтралітет.
В результаті в другому турі:
Биков 51%
Лукашенко 46%
проти обох 3%
Референдум 1995 не міг виникнути. В 1995 відбулися вибори в Верховну Раду Білорусі за змішаною системою, 5% бар'єр. По пропорційній частині пройшли:
Блок Олександра Лукашенка "За Білорусь!" 32%
Блок Василя Бикова 28%
Блок Кебича 9%
БНФ 7%
Аграрний блок Дубка і комуністи 5% не подолали.
По мажоритарці вибори виграли здебільшого здебільшого або підтримані командою Бикова висуванці, або незалежні, які приєдналися до пропрезедентської сили. Правда, в Могилівській області чимало мандатів все ж вигрзли і представники Блоку Лукашенка.
Після виборів 1995, прем'єром стає Шушкевич, блок Кебіча розпадається надвоє: частина вливається в президентську силу, частина йде в опозицію. БНФ входить в коаліцію з президентстким блоком, отримує міністерські портфелі.
Білорусь має нейтральні стосунки з РФ, конфлікти бувають, але незначні. Білорусь проводить ринкові реформи та поступову дерусифікацію в освіті та обслуговуванні. Відносини з ЄС чудові, з НАТО нейтрально-дружні. Биков влаштовує і захід, і єльцинську РФ.
В 1999 одночано відбуваються вибори як Президента, так і Парламенту. БНФ підтримує Бикова, і входить в його блок. Самі вибори відбуваються уже по 100% пропорційній системі. Блок Лукашенка до того часу розвалюється, і хоча сам Лукашенко - сильний, відносно популярний політик, але в нього багато конкурентів.
Отже, президентські:
Биков: 45%
Лукашенко 20%
Калякін (лідер комуністів) 15%
Юрій Захаренко (колишній соратник Лукашенка) 10%
інші набрали геть мало.
Другий тур:
Биков 59%
Лукашенко 37%
Парламентські:
Блок Бикова "Білорусь" 42%
Блок Лукашенка 19%
Компартія Білорусі 15%
Команда Захаренко 8%
З мінімальною перевагою президентський блок отримує більшість в Парламенті. Биков робить відвертий розворот на захід, а БНФ в його команді тепер відіграє ключову роль. Це не подобається РФ, але вона в цей момент ще слабка. В РФ в 2000 до влади приходить Путін, починається друга вінйна прти Чечні. Биков і Позняк (новий Прем'єр-міністр) дають притулок вціліим чеченцям і відверто критикують Путіна. Путін "закручує гайки" Білорусі з газом, і починають всю можливу боротьбу проти Бикова-Позняка, але, звісно, не до відкритої збройної агресії. Білоруст заявляє своїм пріоритетом вступ в ЄС і НАТО. Компартія потрапляє під заборону, Лукашенківців тягають на допити в "службу безпеки" (нова назва КДБ) на предмет фінансування Росією, його підтверджують, Лукашенко та частина його соратників втікают в РФ де створюють "комітет спасіння Білорусі". Більша частина депутатів з компартії та Блоку Лукашенка формують фракцію "Мир і стабільність", керівником якої стає Федута. Частина ж приєднується до БНФ. Захаренко стає в помірну опозицію до Бикова. Ринкові реформи в Білорусі досить успішні ще за часів першої каденції Бикова. Білорусь подає, разлм з іншими країнами східної Європи заявку на вступ в ЄС, але в ЄС не готові до явного конфлікту з РФ через Білорусь, ів 2004 Білорусь на відміну від Польщі, та країн Балтики отриує тільки асоційоване членство в ЄС. НАТО проводить з Білоруською армією (на той час суто контрактною) спільні навчання, але про перспективи членства в осяжній перспективі говорити не бажає. З початку 2000-их Биков все більше хворіє, і БНФ отримує чим раз більший та повний доступ до влади. В 2002 Биков впадає в кому, і фактична влада перехидить до Позняка. Не-БНФ-івська частина команди Бикова втрачає вплив, і шукає порузіміння з опозицією для перемоги на виборах, але в питанні Росії вони розходяться, і спільної точки зору знайти не можуть. Проводяться зміни в Конституцію, за якими Білорусь має стати суто парламетською республікою. В 2004 напередодні чергових парламентських вибрів Биков помирає. Відбувається розкол у владі, БНФ іде на вибори як влада і з правих позицій, решта створюють "Блок Національної Згоди". Результати такі:
"Мир і Стабільність" - 26%
"Блок Національної Згоди" - 23%
БНФ - 15%
Російський блок (дозволена владою партія російської меншини, яка тим не менше постійно перебуває під наглядом служби безпеки і комітету з охорони Конституції) - 7%
"Блок нацменшин" - 6% в його основі переважно поляки, а також частина більш прозахідних росіян та окремі представники інших народів - українці, євреї, литовці)
Після виборів коаліцію формують Блок Національної Згоди та більша частина фракції "Миру і стабільності", а також блок нацменшин.
БНФ іде в опозицію, як і Російський блок.
Програма нової влади - від курсу на вступ в НАТО відмовитися, євроінтеграція як ціль лишається, налагодження стосунків з РФ. Чеченські лідери змушені поикнути Білорусь. Нова влада має дружні стосунки з усіма сусідами. Президентом з мінімальними символічними повноваженнями в Парламенті обирають Шушкевича. Прем'єр-міністром стає Сергій Тихановський. Довзволено відновлення компартії, з Москви повертається Лукашенко та решта його прибічників. Втім, нагляд служби безпеки та служби з охорони Конституції над їхніми організаціями, хоча і в рази менш строгий, ніж в часи Позняка, але зберігається. Ейфорія від перемоги над Позняком швидко минає, і на поверхню виходять ключові відмінності між членами коаліції. Мир і стабільгість вимагають профести референдум щодо надання російській офіційного статусу, вимагають вступу в митний союз з Росією та Казахстаном. Це не подобається Блоку Національної Згоди. Коаліція розвалюється, але до дострокоих виборів справа не доходить. Фактично, уряд існує в підвішеному стані. Білорусам набридає цей безлад. Ростуть полярні настрої. З одного боку, прибічники Лукашенка, російського блоку та частина і білша частина "Миру і Стабільності" формують підтримуваний РФ блок "Біла Русь". Він зростає в рейтингах. З іншого боку, дещо зростає в рейтингах і БНФ. Весною 2008 рокуі справа таки доходить до дотермінових виборів. Бар'єр знижено до 1%. Результати такі:
Біла Русь (Лукашенко) - 35%
БНФ (Позняк) 21%
Партія "Країна для життя" (Тихановський) - 15%
Блок Національної Згоди (Шушкевіч) - 10%
Комуністи 6%
Польський Блок - 3,1%
Український Блок 2,7%
Партія любителів пива 1,5%
Партія захисту тварин 1,1%
Спочатку ідуть довгі переговори про коаліцію між БНФ-Країною для життя і Блоком національної згоди, але вони провалюються. Коаліцію восени формують "Біла Русь" і "Країна для життя". Платформа у них досить проросійська. "Біла Русь" добивається реферндуму про статус російської мови, зміну символіки та інтеграцію з РФ. Але тут якраз наступає світова фінансова криза. Рейтинги нової влади стрімко ідуть вниз. Шушкевич розуміє, що ця коалція його не переобере на Президента. Окремі депутати з "Країни для життя" проти коаліції з дуже проросійською "Білою Руссю". Тим часом, термін президентських повноважень Шушкевича сплив, але Парламент не здатний обрати його наступника. В підсумку справа потрапляє в Верховний Суд, який призначає дострокові вибори Парламенту.
Біла Русь 29%
БНФ 25%
Блок Національної Згоди 9%
Комуністи 8%
Країна для життя 8%
Блок нацменшин 6%
Партія "Говори правду!" Некляєва 5%
Коаліцію формують БНФ, Блок Національної Згоди і поляки з блоку нацменшин.... Далі буде...